Призначення Михайла Драпатого головнокомандувачем Збройних сил України може допомогти подолати розкол між прихильниками традиційного військового управління та технологічних реформ. Водночас політична ситуація навколо колишнього міністра оборони Михайла Федорова залишається невирішеною.
Читайте также: Путін не може захистити навіть Москву: над містом закривають небо — нові дані від ISW
Про це йдеться у матеріалі The Independent.
Видання пише, що протягом одного тижня звільнення Федорова запустило масштабні зміни у військовому керівництві України. Рішення президента Володимира Зеленського спричинило багатоденні протести, учасники яких вимагали повернення колишнього очільника Міноборони.
Згодом значна частина суспільного невдоволення була спрямована проти тодішнього головнокомандувача Олександра Сирського. На тлі протестів Зеленський звільнив його та призначив на цю посаду Драпатого — польового командира, чия військова репутація сформувалася після початку російської агресії 2014 року.
За оцінкою The Independent, це призначення ознаменувало зміну поколінь і підходів у керівництві українською армією.
Драпатий може стати компромісною фігурою
Аналітики вважають, що Драпатий здатен стати мостом між двома таборами у військовому керівництві.
Федоров виступав за ведення війни на основі технологій, даних і швидкого впровадження інновацій. Його підхід суттєво відрізнявся від традиційнішої доктрини сухопутних військ, яку пов’язували із Сирським.
Драпатий, за оцінками експертів, користується довірою командирів на передовій і водночас підтримує низку реформ, які просували в Києві.
«Він продемонстрував здатність адаптуватися до реалій сучасної війни, змін на полі бою та перерозподілу ресурсів», — заявив київський військовий аналітик Олександр Мусієнко.
Він також зазначив, що Драпатий має високий рівень довіри в армії, тому його призначення може позитивно вплинути на бойовий дух військовослужбовців.
За даними видання, нового головнокомандувача поважають як військові, так і офіцери. Його репутація сформувалася безпосередньо на полі бою, а не в межах радянської військової системи.
Протести посилили позиції Федорова
Видання зазначає, що протести були не лише проявом підтримки Федорова, а й свідченням суспільного запиту на реформування армії.
Членкиня правління Центру протидії корупції Тетяна Шевчук заявила, що Федоров просував ідею збереження життя кожного військового та підвищення ефективності української армії порівняно з російською.
Читайте также: У 108 років — за кермом Subaru: дивовижні секрети довголіття від найбадьорішої бабусі країни
За шість місяців роботи в Міністерстві оборони він розпочав програму військової модернізації. Вона передбачала розвиток далекобійної зброї, оптоволоконних дронів, розвідувальних систем та інших технологій.
Федоров також наголошував на розширенні закупівель безпілотників, роботі над контрактами, пов’язаними із системами Patriot, випробуваннях балістичних ракет і реформуванні військових закупівель.
Крім того, він запропонував змінити умови контрактів для військовослужбовців, зокрема підвищити виплати, збільшити тривалість відпусток і зробити службу піхотинців гнучкішою.
На думку The Independent, суспільна підтримка Федорова після звільнення лише посилилася. Раніше його переважно сприймали як архітектора цифрової трансформації України та підлеглого Зеленського, однак тепер він отримав власний політичний капітал.
Політична історія ще не завершена
Попри призначення Драпатого, політична драма навколо Міністерства оборони залишається незавершеною.
За інформацією видання, Федоров не бажає погоджуватися на іншу урядову посаду, якщо його не поновлять на посаді міністра оборони. Цього також продовжують вимагати учасники протестів.
Подальше політичне майбутнє Федорова та його можливе повернення до уряду можуть визначити наступний етап ситуації.
The Independent зазначає, що цей епізод став для Зеленського другим випадком за рік, коли рішення влади спричинило масштабне суспільне невдоволення. Раніше протести викликало обмеження повноважень антикорупційних органів у середині 2025 року.
Частина політиків та аналітиків вважає реакцію президента свідченням того, що українська влада продовжує враховувати думку суспільства навіть під час воєнного стану.
Водночас інші попереджають, що ситуація може створити небезпечний прецедент, за якого призначення на найвищі військові посади визначатимуться суспільним тиском, а не інституційними процедурами.
Читайте также: Українців звільнили від частини комунальних платежів: хто і може не платити
