За час свого президентства Володимир Зеленський шукає вже четвертого за рахунком прем’єра. Щодо президентів-попередників: за каденції Петра Порошенка в Україні було два керівники уряду, у Віктора Ющенка — чотири, а за часів Леоніда Кучми Кабмін очолювали шість осіб.
Читайте также: Воротарю збірної Іспанії підкорився унікальний рекорд чемпіонатів світу
І поки експерти та політики активно гадають, хто саме стане наступником Юлії Свириденко на цій посаді — кореспондент ТСН Ігор Бондаренко пригадав, чим саме запам’яталися перші три прем’єр-міністри каденції Зеленського.
Уряд Гончарука: технократичний експеримент на електросамокаті
Серпень 2019 року. Олексій Гончарук у 35 років стає наймолодшим прем’єр-міністром в історії України. До цього призначення він ніколи не був публічною особою, не керував великими державними структурами чи масштабним приватним бізнесом. Тоді Гончарука називали людиною абсолютно нової генерації, а його уряд — амбітною командою змін.
Магістр права і доктор філософії Гончарук одразу взявся за швидкі реформи. Головними завданнями його уряду були визначені: прискорення економічного зростання, тотальна діджиталізація державних послуг, запуск земельної реформи та безкомпромісна боротьба з корупцією. Кількість міністерств оперативно скоротили з 25 до 17. Навіть сама історична будівля Кабміну мала б стати інноваційною — молодий прем’єр намагався доводити це власним прикладом і часто пересувався владними коридорами на електросамокаті.
Петро Олещук, політолог: «Стосовно уряду Гончарука — це був чистий експеримент, нові люди, повне перезавантаження системи. Проте цей експеримент врешті виявився невдалим».
«Наймолодший» прем’єр протримався у своєму кріслі лише 188 днів — це один із найкоротших термінів роботи для керівника українського уряду за всю історію. Зниження інфляції та подолання топкорупції виявилося замало — заявив під час відставки Кабміну Володимир Зеленський. Президент тоді додав, що за цей уряд не соромно, але дуже хотілося б ним пишатися.
Серед головних причин відставки Гончарука експерти називали системні проблеми з економікою: стрімке падіння промислового виробництва, зниження ВВП та хронічне невиконання державного бюджету. Також імідж уряду серйозно зіпсував скандальний «злив» аудіозапису робочої наради, на якій голос, схожий на Гончарука, досить скептично висловлювався про «примітивне розуміння економічних процесів» у президента Зеленського.
Уряд Шмигаля: рекордсмен-технократ та антикризовий менеджмент
Денис Шмигаль теж встановив унікальний національний рекорд. Його перебування на посаді — а це 5 років, 4 місяці та 12 днів у прем’єрському кріслі — стало найбільш тривалим урядовим терміном в історії незалежної України. Економічна освіта, солідний досвід роботи в реальному бізнесі, енергетичній сфері та на високих державних посадах. Шмигаль позиціонувався як класичний антикризовий менеджер без політичних амбіцій.
Він очолив Кабмін у березні 2020 року — в самий розпал світової пандемії коронавірусу. А в лютому 2022 року він стояв поруч із Володимиром Зеленським, коли записували історичне відео з Банкової у перші найважчі дні повномасштабного російського вторгнення.
За пʼять років на своїй посаді Шмигалю вдавалося успішно уникати гучних особистих скандалів. Проте керманичі різних міністерств із його уряду постійно фігурували в гучних корупційних зашкварах — у Міністерстві оборони, Міністерстві енергетики, Міністерстві єдності. Через це склад Кабінету Міністрів Шмигаля доволі часто тасували та змінювали.
Гліб Остапенко, політичний консультант: «Це унікальна фігура на шаховій дошці, яка може безперешкодно переставлятися з посади прем’єра на Міністерство оборони або навпаки. Ця людина делегує багато рішень і при цьому чітко контролює процес. Він класичний технократ. Це унікальна особа, яка може бути успішно поставлена на будь-яке міністерство».
Читайте также: Росіяни атакували трасу Дніпро-Кривий Ріг: вогонь охопив фуру (моторошне відео)
Експерти підрахували: на рахунку уряду під безпосереднім керівництвом Дениса Шмигаля — більше трьохсот різноманітних реформ. Серед них і масштабна цифровізація державних послуг, розпочата ще за прем’єрства Гончарука.
Із очевидних прорахунків уряду — серйозне зволікання з важливими антикорупційними реформами та провальний захист стратегічних енергетичних об’єктів в умовах постійних російських ракетних атак. Зрештою, у березні 2025 року Шмигаля відправили спочатку керувати Міністерством оборони, а за пів року перевели очолювати Міністерство енергетики.
Уряд Свириденко: «зимова тисяча» та незадоволення донорів
«Пересуванням ліжок або меблів» — саме так на призначення нового Кабінету Міністрів на чолі з Юлією Свириденко свого часу відреагували провідні політичні експерти. Посади урядовців змінилися, а ключові прізвища у списку — ні.
За один рік свого прем’єрства Юлія Анатоліївна теж встигла встановити своєрідний рекорд — за загальною кількістю популістських програм фінансової підтримки населення під час війни. Серед них: знаменита «зимова тисяча», національний та паливний кешбеки, програми медичного скринінгу та безкоштовні кілометри подорожей від «Укрзалізниці».
В умовах шаленого дефіциту державного бюджету гроші на ці програми фактично витрачали з коштів міжнародної фінансової допомоги. Іноземні донори таку щедрість уряду під час війни не оцінили і почали жорстко вимагати шукати реальні джерела фінансування всередині країни — суттєво підвищувати податки та впроваджувати системні реформи, зокрема митниці та Бюро економічної безпеки (БЕБ). Отже, на Банковій знову почали шукати нового ефективного кризового менеджера.
Хто стане четвертим прем’єром?
Гліб Остапенко, політичний консультант: «Наразі необхідно серйозно готуватися до важкої зими. Необхідно поставити на чолі уряду людину, яка вміє бути суворим і серйозним керівником, яка має глибокі знання корпоративного управління і може спроєктувати ці рішення на державний рівень. І саме в тих галузях, у яких раніше успішно працював Сергій Корецький, можна набагато ефективніше підготувати країну до зими».
Минулих вихідних президент Володимир Зеленський офіційно анонсував нові великі кадрові зміни в уряді й уже провів особисті зустрічі з потенційними кандидатами. Серед них: експрем’єр-міністр та чинний міністр енергетики Денис Шмигаль, міський голова Харкова Ігор Терехов, міністр оборони Михайло Федоров та голова правління НАК «Нафтогаз» Сергій Корецький.
І саме кандидатуру Сергія Корецького наразі розглядають як найбільш імовірного наступного керівника Кабінету Міністрів. Проте його майбутнє призначення в парламенті обіцяє бути складним, оскільки провладна монобільшість у Верховній Раді вже давно не демонструє колишньої монолітності. Вся країна зараз перебуває в очікуванні: чим саме запам’ятається і який новий рекорд зможе поставити четвертий прем’єр-міністр каденції Володимира Зеленського?
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ГУЧНІ новини із Уряду! Хто тепер замість Свириденко?! Новий СОЮЗ із ЄС! | ТСН 20:00 НОВИНИ 14 ЛИПНЯ
Читайте также: Зберігають землю прохолоднішою та скорочують поливання: 6 ґрунтопокривних рослин, які замінюють мульчу
