В Україні зафіксували нову хвилю фішингових атак. Шахраї надсилають електронні листи від імені банків, податкової та інших державних органів, щоб заразити пристрої шкідливим програмним забезпеченням і отримати доступ до банківських рахунків.
Читайте также: Російського Z-блогера “Тринадцятого” затримали: що загрожує окупанту, який закликав катувати і нищити українців
Про це повідомили у «ПриватБанку».
Небезпечні електронні листи отримують насамперед бізнес-клієнти. У повідомленнях можуть міститися посилання на завантаження файлів або вкладення, замасковані під PDF-документи чи архіви.
У банку наголосили, що оперативно реагують на подібні загрози. Про підозрілі листи клієнти можуть повідомити через офіційні канали зв’язку або подати звернення у сервісі «Приват24 для бізнесу» через розділ «Комунікації» — «Подати на шахрайство».
Як не стати жертвою фішингу
В банку рекомендують дотримуватися базових правил кібербезпеки:
не зберігати електронні підписи та паролі на комп’ютері, у браузері чи сторонніх програмах;
підписувати платежі за допомогою кваліфікованого електронного підпису SmartID;
перевіряти інформацію лише на офіційних сайтах та звертатися до банку через перевірені канали;
Читайте также: Леся Нікітюк із однорічним сином покинула Київ через атаки РФ: де зараз ведуча
не відкривати файли від невідомих відправників і не переходити за підозрілими посиланнями;
використовувати антивірус і регулярно оновлювати його;
увімкнути двофакторну автентифікацію для електронної пошти та банківських сервісів;
не використовувати один і той самий пароль для різних акаунтів.
Фахівці наголошують, що головна мета таких розсилок — встановити на пристрій шкідливе програмне забезпечення або викрасти конфіденційні дані користувача. Саме тому будь-які листи з неочікуваними вкладеннями чи посиланнями варто ретельно перевіряти перед відкриттям.
Нагадаємо, українців закликають бути обережними, бо в соцмережах та месенджерах поширюється фішингова схема з нібито «виплатами» у фейковій «Дії». Шахраї обіцяють одноразову допомогу від 800 до 20 000 грн і просять ввести банківські дані. Після введення даних вони отримують доступ до рахунків і крадуть гроші. Офіційний сайт «Дії» — diia.gov.ua. Державні установи ніколи не просять паролі чи CVV-коди.
Читайте также: Поливка з манними галушками: рецепт української страви
