У Мережі спалахнула дискусія після атаки Росії по Києво-Печерській лаврі. Користувачі Threads активно обговорюють тезу, що культура не може бути поза політикою, згадавши знесення пам’ятника російському письменникові Михайлу Булгакову. Однак інша частина виступає проти і чітко розділяє політику та культуру.
Читайте также: З потеплінням на Київ суне “наліт” негоди: синоптики попередили, коли очікувати
ТСН.ua зібрав реакції та думки користувачів, що вони думають із цього приводу.
Де захисники Булгакова?
Користувачі соцмережі звернулися до тих, хто ще недавно гнівно виступав проти демонтажу пам’ятника Михайлу Булгакову з Андріївського узвозу. Вони запитують у них, чи допоможуть у відновленні пошкоджених російськими ударами культурних об’єктів України, серед яких — Києво-Печерська лавра, кіностудія Довженка, Мистецький арсенал, органна зала у Дніпрі.
Припустимо, що РФ ударила по культурній спадщині України як акт помсти за памʼятник Булгакову. Або просто співпадіння, що логічно з їхнього боку. Питання таке: чи докладуть ті, хто так обурювався знесенням памʼятника Булгакову, хоча б таких самих зусиль, щоб допомогти відновити пошкоджені об’єкти?
Де захисники булгакова, коли росія зруйнувала кіностудію Довженка, лавру, яка старіша за саму московію, музей Чорнобиля, артгалерею у Харкові? «Україна у вогні»
Бо якогось х*я вони переживають за росіянофіла, а не за умовного Довженка. Вам треба пояснити історію України від 1569 року?
Дочекаємося дописів про лавру, арсенал і Довженка від захисників Булгакова?
А що там любителі Булгакова, щось про Лавру скажуть?»
Не Булгаков пускає ракети — прихильники «внє палітікі»
Інша частина користувачів відповіла на закиди, що культура може існувати поза політичними процесами у країні, аргументувавши, що не «Булгаков пускає ракети» і що потрібно не «дивитися у минуле», а жити теперішнім.
Ахахаххаа бл*ть, где логика в этом высере? Булгаков причем?
Булгаков геній. Ти рогулиця. Не Булгаков пускає ракети. Він був проти таких режимів, як зараз на Росії. Якби читала його, зрозуміла б. Але ти рогулиця, і тобі складно читати й розуміти. Чому Булкіна, а не Паляницина? Непотужно
Та пох»*й, що там було, 21 сторіччя, навіщо дивитися у минуле і брати досвід макак, які жили 4 сторіччя тому… у них навіть єлектроєнергії не було…
Так то Булгаков дрони і ракети направляє? Щось я розгубилася, не вслідкую за логікою, бо думала, то росіяни, які нині живі, то роблять, чи нє?
Шановна, ваш Булгаков і Довженко увійшли в історію як антагоністи, якщо ви не знали))
Знесення пам’ятника Булгакову в Києві
На початку червня у Києві демонтували пам’ятник російському й радянському письменникові Михайлу Булгакову. Монумент був встановлений на Андріївському узвозі. Рішення про його знесення Київрада ухвалила ще пів року тому — у грудні 2025-го. Після демонтажу скульптуру передали на зберігання спадкоємиці скульптора Миколи Рапая.
Додамо, що у квітні 2024 року Український інститут національної пам’яті визнав Булгакова символом російської імперської політики, тому пам’ятник у Києві повинен бути демонтований у межах процесу деколонізації культурного простору. Його встановили біля музею на Андріївському узвозі 2007-го.
Читайте также: Лагідна денаціоналізація: чи загрожує Україні тихе захоплення мігрантами демограф шокував прогнозом
Суперечлива реакція українців на рішення щодо демонтажу
Одразу після цієї новини в Мережі виникла суперечка: одні користувачі вітали це рішення, інші — обурювалися. Серед тих, хто розкритикував повалення монумента, був український бізнесмен, меценат і письменник Гарік Корогодський. Він назвав це актом «вандалізму» і сказав, що йому «соромно».
Також не привітав демонтаж колишній радник президента, сумнозвісний політик Арестович. Він також назвав це «варварством» проти світової культури і накинувся з погрозами на чинну владу.
«Демонтаж пам’ятника Булгакову — ще один цвях у скарбничку лицемірної дурниці. Для західної інтелектуальної та культурної спільноти Михайло Булгаков — це передусім автор шедевра „Майстер і Маргарита… Тому Кличко та інші українські політики, які займаються подібним популізмом, роблять стратегічну помилку. Вони гадають, що Захід цього не помітить за шумом війни. Помітять. І коли війна закінчиться, ця „культурна бусифікація“ та війна з письменником, якого в Берліні вважають генієм, стане ще одним вагомим пунктом у тому „відкладеному рахунку“, який Захід пред’явить українським елітам», — написав гнівно Арестович.
Водночас журналіст «Радіо Свобода» та військовослужбовець Сил оборони України Олександр Янковський назвав це завершенням цілої історичної епохи і запевнив, що він не «оплакуватиме» пам’яник російському письменникові.
«Хоча насправді він був частиною тієї системи і, можливо, навіть одним з улюблених письменників Сталіна. Я, очевидно, не з тих людей, які оплакуватимуть пам’ятник Булгакову, це вже історія. Ті його твори про Київ зображували насправді інший, не український Київ», — зазначив військовослужбовець, додавши, що сучасна Україна має достатньо власних культурних та історичних діячів для наслідування.
Атака РФ по лаврі та інших культурних об’єктах України
Напередодні, 15 червня, Росія здійснила масований удар по Києву та інших містах України. Під прицілом опинилася релігійна та культурна спадщина: Києво-Печерська лавра, кіностудія Довженка, музеї та інші історичні об’єкти. Внаслідок атаки на лавру було пошкоджено щонайменше п’ять об’єктів святині. Зокрема, найбільших руйнувань зазнав саме Успенський собор, верхня частина якого була охоплена вогнем.
Також пожежа охопила будівлю Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал». Площа пожежі сягала 1000 кв. м.
Окрім собору, під ударом ворога була вежа Кушника. Російський «Шахед» поцілив у верхню частину нещодавно відреставрованої споруди. Внаслідок атаки серйозно постраждали іконостас, розписи та фрески. Вежа Івана Кушника є історичною оборонною кам’яною вежею XVII–XVIII століть і входить до архітектурного комплексу Києво-Печерської лаври.
Внаслідок терору росіян серйозно постраждала такожтериторія Національної кіностудії імені Олександра Довженка. Гендиректор Андрій Дончик в ефірі «Сніданку з 1+1» розповів про серйозну втрату для кіностудії та української культури загалом. Через удар повністю знищено унікальну колекцію з близько 100 тисяч костюмів і майже трьох мільйонів предметів реквізиту, які десятиліттями використовували для знімань і вистав. Зокрема, згоріло історичне вбрання з культових українських стрічок «Тіні забутих предків» та «Пропала грамота».
Під прицілом ворога опинився Будинок органної та камерної музики. Там російський удар пошкодив орган. Наразі невідомо, чи вдасться його відновити.
А 14 червня російський дрон поцілив у художній музей у Харкові. Через атаку спалахнув дах закладу культури, а в сусідніх офісних будівлях вилетіли шибки. Рятувальники та фахівці Департаменту надзвичайних ситуацій оперативно спустили картини до укриття, щоб врятувати експонати.
Читайте также: Нові правила військової служби в Україні: скільки платитимуть та як оформити контракт
