Україна нарощує будівництво оборонних рубежів від початку повномасштабної війни, проте швидка зміна тактики бойових дій і темпи російського наступу створюють ризики для її своєчасного завершення.
Читайте также: США почали завдавати нових ударів по Ірану
Про це інформує The Wall Street Journal.
За даними видання, Україна вибудовує багаторівневу систему оборони на найнебезпечніших ділянках фронту. Інженерні підрозділи формують другу лінію укріплень, тоді як першу облаштовують безпосередньо бойові частини на передовій. Третій рубіж оборони створюється регіональними адміністраціями навколо великих міст і стратегічних об’єктів.
Полковник інженерних військ Олег Резуненко, який відповідає майже за 320 кілометрів оборонних споруд, наголошує, що головне завдання зараз — працювати швидше та глибше.
«Армія, яка копає глибше, — це армія, яка виживає», — зазначив він.
Нові фортифікації суттєво відрізняються від тих, що зводилися на початку повномасштабної війни. Якщо раніше основний акцент робився на довгих траншеях для захисту від артилерійських ударів, то нині головною загрозою стали FPV-дрони.
Через це окопи заглиблюють під землю, облаштовують невеликі укриття для груп військових, створюють командні пункти операторів БпЛА та використовують захисні сітки й металеві конструкції для протидії атакам із повітря.
Водночас ЗСУ продовжують використовувати й класичні елементи оборони. Протитанкові рови, бетонні «зуби дракона» та дротяні загородження залишаються важливими через застосування Росією змішаної тактики ведення бою.
Попри масштабність проєкту, його реалізація ускладнюється постійними ударами російських дронів. Інженерні підрозділи вже втратили частину техніки, а десятки військових дістали поранення.
Читайте также: Ворог атакує Україну ударними БпЛА: напрямок руху
Крім того, програма фортифікацій раніше вже ставала предметом скандалів. Після прориву російських військ на Харківському напрямку у 2024 році українську підготовку оборони критикували, а колишнього заступника мера Харкова затримали у справі щодо ймовірного розкрадання коштів, виділених на укріплення.
Ще одним викликом є швидка еволюція війни: аналітики попереджають, що частина нинішніх укріплень може застаріти ще до того, як до них дійдуть російські війська.
Попри це Україна продовжує будівництво. За офіційними даними, лише у 2024 році на фортифікаційні роботи було спрямовано понад 46 млрд гривень, а цього року витрати, за словами посадовців, будуть ще більшими, хоча точні суми не розкриваються.
У Києві розраховують, що багаторівнева система оборони дозволить запобігти новим проривам і виграти час для виснаження наступального потенціалу Росії. Водночас військові визнають: укріплення доводиться будувати буквально під час бойових дій.
Раніше повідомлялося, що у Росії з’являються ознаки дискусії про завершення війни проти України навіть без заявленої Кремлем «перемоги».
Ми раніше інформували, що Сили оборони України повністю вивели з ладу Чонгарський міст після низки атак по ньому.
Читайте также: Чи буде закінчення бойових дій 2026 року: Жорін про план для Сил оборони на наступні пів року
