Після удару по окупованому Старобільську, внаслідок якого загинули студенти педагогічного коледжу, у соцмережах і телеграм-каналах спалахнули суперечки щодо обставин трагедії. Поки російська сторона використовує подію для пропагандистської кампанії, частина українського інформаційного простору почала ставити під сумнів сам факт загибелі студентів.
Читайте также: Трагедія у Бучі: 11-річний хлопчик стрибнув із крану на будівництві
Про це йдеться у розслідуванні Realgazeta.
За повідомленнями місцевих пабліків, удар стався у ніч проти 22 травня. Пошкоджень зазнав гуртожиток педагогічного коледжу в окупованому Старобільську на Луганщині. Уже зранку в місцевих чатах почали публікувати фото та імена зниклих хлопців і дівчат. Частину студентів пізніше знайшли загиблими.
У соцмережах залишилися відкритими сторінки деяких жертв — там друзі й родичі публікують співчуття. Російські пропагандистські медіа також показували сюжети з поховань та лікарень.
За версією російської сторони, внаслідок атаки загинула 21 людина, ще десятки дістали поранення. Генеральний штаб ЗСУ заявив, що ціллю був штаб російського підрозділу безпілотних систем «Рубікон», який нібито працював у комплексі навчальних будівель.
Водночас незалежно перевірити всі обставини події складно через окупацію міста та контроль інформаційного простору з боку РФ.
Росія перетворила трагедію на інформаційну кампанію
Після удару російська влада розгорнула масштабну медійну кампанію. У різних містах РФ організували покладання квітів, траурні акції та сюжети на федеральних телеканалах. Кремль назвав подію приводом для «ударів у відповідь» по Україні.
Російські медіа також активно просували тезу про нібито «навмисний удар по студентах». До окупованого Старобільська привезли іноземних блогерів і журналістів, які працюють із прокремлівськими майданчиками.
Читайте также: Таропрогноз на 27 травня 2026 року: кому день принесе прорив, а кому — важливе випробування
Чому виник скандал в соцмережах
Після трагедії частина коментаторів почала поширювати версії про те, що загиблих студентів нібито не існувало або що в будівлі могли перебувати військові. Однак підтвердженням загибелі людей стали сторінки студентів у соцмережах, повідомлення родичів і численні некрологи.
Також у Мережі поширювалися непідтверджені документи про нібито розміщення російських військових у гуртожитку. Водночас журналісти звернули увагу, що ці документи мають ознаки фальсифікації.
Експерти наголошують: трагедії на окупованих територіях часто стають інструментом інформаційної війни, а перевірка фактів за таких умов залишається надзвичайно складною.
Нагадаємо, в пропагандистських ЗМІ РФ активно поширюється маніпулятивна інформація щодо нібито ураження Збройними силами України об’єктів цивільної інфраструктури на тимчасово окупованій території.
Раніше у Москві цинічно виправдали масований удар по Києву та пригрозили новими атаками.
Читайте также: Війна в Україні влітку 2026: що задумав Путін і чи є загроза для Києва
