Люди та інші хребетні могли успадкувати особливості зору від крихітної одноокої істоти, яка жила в океані майже 600 мільйонів років тому.
Читайте также: Трамп може стати прихильником Зеленського: Сікорський назвав причину
Про це йдеться в матеріалі Science Daily.
Дослідники Лундського університету та Університету Сассекса припускають, що цей червоподібний предок мав центральне око у верхній частині голови. Згодом воно могло стати основою для розвитку парних очей сучасних хребетних.
«Результати докорінно змінюють наше розуміння еволюції ока та мозку», — заявив почесний професор сенсорної біології Лундського університету Дан-Е Нільссон.
За версією науковців, спочатку істота мала два ока або дві групи світлочутливих клітин. Після переходу до малорухливого способу життя вони поступово зникли, оскільки більше не давали переваг.
Водночас у центральній частині голови збереглися клітини, здатні сприймати світло. Вони сформували просте серединне око, яке, ймовірно, допомагало розрізняти день і ніч та визначати напрямок до поверхні води.
Коли нащадки істоти знову почали активно плавати, їм знадобився складніший зір. Частини серединного ока могли перебудуватися у нову пару очей, здатних формувати зображення.
Читайте также: Окупанти готуються до прориву оборони ЗСУ: названо головну ціль нового наступу
Це може пояснити, чому очі хребетних відрізняються від очей комах і кальмарів. Сітківка хребетних розвинулася з мозкової тканини, тоді як органи зору багатьох інших тварин виникли з тканин на поверхні голови.
Дослідники також вважають, що залишком давнього серединного ока може бути шишкоподібна залоза в мозку. Вона виробляє мелатонін і допомагає організму регулювати сон залежно від світла й темряви.
«Важко уявити, що ця здатність може походити від ока далекого предка, який жив 600 мільйонів років тому», — підсумував Нільссон.
Нагадаємо, раніше міжнародна група дослідників виявила нові докази складної еволюції людського черепа завдяки детальному аналізу вісімдесяти семи скам’янілостей за останні два мільйони років. Масштабне дослідження довело, що формування більшого мозку та меншого обличчя у предків сучасних людей відбувалося не лише через природний відбір, а завдяки випадковим генетичним змінам і культурним інноваціям.
Читайте также: Путін може втратити Крим: експерт розповів про перший етап звільнення півострова
