Група геологів з Утрехтського університету дослідила зразки з чотирьох глибоководних свердловин у північно-західній Європі, щоб з’ясувати справжні причини масштабних пожеж наприкінці тріасового періоду. Вчені виявили, що стрімке глобальне потепління знищило тодішні хвойні ліси, дозволивши папоротям захопити ці простори на сотні тисяч років.
Читайте также: «Віддано служила Україні»: ракетний удар по Київщині забрав життя полковника УДО Валентини Савіцької
Про це детально пише наукове видання Earth.com.
Глобальна криза та навала папороті
Масове вимирання почалося з безпрецедентної вулканічної активності під час розпаду суперконтиненту Пангея, яка підвищила глобальну температуру на планеті майже на десять градусів. Величезні хвойні ліси не витримали такої різкої зміни клімату, а на їхнє місце масово прийшла витривала папороть.
«Суть полягає в тому, що папороті можуть швидко вторгатися в порушені ландшафти, які були знищені вогнем, і справлятися зі зміненим ґрунтом або умовами його відсутності», — пояснив професор Бас ван де Шотбрюгге.
Аналізуючи викопний пилок під мікроскопом, вчені помітили аномалію: зразки з періоду вимирання мали майже чорний колір. Хоча зазвичай давній рослинний матеріал світлішає ближче до поверхні, тут усе виявилося навпаки, що стало свідченням надзвичайно потужного впливу вогню на тогочасну екосистему.
Експеримент у лабораторії
Щоб перевірити свою теорію про постійні поверхневі пожежі, дослідники нагрівали сучасні спори в спеціальній печі за різних контрольованих температур. Вони ретельно фіксували, як саме змінюється відтінок рослинного матеріалу на кожному етапі термічної обробки.
«Помістивши спори в піч і випікаючи їх за різних температур, ми відтворили ті ж самі ефекти потемніння, які спостерігали двісті мільйонів років тому», — зазначив науковець.
Читайте также: «Віддано служила Україні»: ракетний удар по Київщині забрав життя полковника УДО Валентини Савіцької
Колір скам’янілих зерен ідеально збігся з відтінками, які утворюються під час швидких низових пожеж, що проходять крізь низьку рослинність. З’ясувалося, що густі килими з папороті регулярно висихали під час тривалих посух і перетворювалися на ідеальну суху розтопку.
«Коли папороті висихають, товсті килимки діють як ідеальне паливо для розпалювання масштабних лісових пожеж», — додав дослідник.
Небезпека для сучасної природи
Цей стародавній вогняний цикл є надзвичайно актуальним сьогодні, адже сучасні інвазивні види папороті вже активно захоплюють порушені екосистеми. Вогонь майже не шкодить цим рослинам, оскільки їхні підземні стебла легко виживають після згарища і дають нові пагони, ще більше витісняючи місцеву флору та збільшуючи ризики нових займань.
«Сьогодні папороті вже вторгаються в певні порушені території та діють як розпалювачі вогню», — попередив ван де Шотбрюгге.
Читайте также: Ще один дрон над країною НАТО: у Єврораді схвалили рішення Румунії
Нагадаємо,
