Загадкове озеро Дон-Жуан розташоване в сухих долинах Мак-Мердо в Антарктиді, де зимові температури часто опускаються до критичної позначки мінус п’ятдесят градусів за Цельсієм. Поки сусідні прісні водойми покриваються суцільною кригою завтовшки в кілька метрів, цей крихітний ставок дивовижним чином продовжує зберігати свій рідкий стан.
Читайте также: Спите із зачиненими чи відчиненими дверима: психологи пояснили, що це може означати
Про це детально пише наукове видання Space Daily.
Хімічний секрет води, що не замерзає
Розгадка цього природного феномена ховається у надзвичайно високому рівні солоності води, яка офіційно перевищує сорок відсотків. На відміну від звичайного світового океану, розчинений матеріал у цьому озері складається переважно з хлориду кальцію, а не зі звичного хлориду натрію.
Ця специфічна хімічна відмінність має колосальне значення, адже хлорид кальцію легко розчиняється у воді і діє як неймовірно потужний депресор температури замерзання. Саме тому вода в цьому антарктичному ставку нагадує дуже густий хімічний розчин, фізичні властивості якого кардинально відрізняються від навколишнього льоду.
У такій гіперконцентрованій суміші молекули води, щільно оточені величезною кількістю іонів, просто фізично не можуть організуватися у правильну кристалічну структуру. Таким чином хімія перемістила звичну точку замерзання водойми з нуля градусів до феноменальної позначки у мінус п’ятдесят два.
Динаміка водойми та марсіанські перспективи
Попри свою славу стабільного дива природи, ставок насправді є дуже мінливим утворенням, обриси якого постійно змінюються через безперервне випаровування та надходження нових вод. Вчені досі сперечаються про джерела його живлення, розглядаючи як глибокі підземні течії, так і вплив поверхневого танення снігів.
Цей унікальний антарктичний резервуар неймовірно приваблює планетологів, оскільки місцеві кліматичні умови максимально нагадують холодну, суху та солону поверхню Марса. Якщо розсоли здатні залишатися рідкими на Землі за таких критичних температур, подібні хімічні механізми можуть легко пояснити наявність давніх соляних відкладень на Червоній планеті.
Читайте также: Іран заявив про атаку на своє судно та пригрозив Україні: Тегеран заявив про “розширення війни”
Проте науковці категорично застерігають, що сам факт фізичної наявності рідкої води ще зовсім не означає її придатності для виникнення та підтримки біологічного життя.
Величезна кількість розчиненої солі залишає надто мало доступної вологи для використання мікроорганізмами, перетворюючи водойму на вкрай складне середовище. До того ж перенасичені кальцієм розсоли надзвичайно швидко та агресивно руйнують вразливі клітинні структури будь-яких живих організмів.
Сувора реальність замість міфів
Тривалий час у популярній науці існував міф про те, що це озеро має абсолютний імунітет до замерзання, однак насправді його рідина має свою чітку температурну межу. Якщо температура навколишнього середовища опуститься нижче п’ятдесяти двох градусів, цей густий хімічний розчин неминуче перетвориться на лід та гідратовані мінерали.
Таким чином водойма не порушує базових законів фізики, а лише демонструє унікальний баланс, який робить п’ятдесятиградусний мороз достатньо теплим для збереження рідкого стану. Щоразу, коли басейн поповнюється новою водою, він знову розчиняє залишені на дні солі, успадковуючи надзвичайно низьку точку замерзання для наступного річного циклу.
Нагадаємо, на краю льодовика Тейлора в Антарктиді є місце, де білий лід має вигляд такий, ніби «кровоточить». Насправді цей ефект створює «Кривавий водоспад» — багатий на залізо підльодовиковий розсіл, який червоніє після контакту з киснем на поверхні.
Читайте также: Сили оборони вперше уразили російський аналог HIMARS: що відомо про РСЗВ “Сарма”
