Війна, що триває п’ятий рік, значно змінила ситуацію на ринку праці України. Головна реальність — правила гри тепер встановлює не роботодавець, а працівник. Звичайно, за умови, що він уміє робити щось корисне. Це, схоже, єдине, до чого не адаптувався за роки війни український ринок бізнес: хронічного і масштабного браку робочих рук.
Читайте также: У Європі зʼявився прототип нового блоку НАТО — дипломат
Як виглядає структура українського ринку праці сьогодні, хто заробляє найбільше, як жінки, ветерани та пенсіонери стають новим фундаментом економіки — читайте в аналітичному огляді сайту ТСН.ua.
Зарплата понад 30000 грн — хто її отримує
За останніми офіційними даними Держслужби статистики, середня зарплата по Україні станом на травень майже досягла 31 тис. грн (30961 грн). Проте за «середньою температурою по лікарні» ховається галузева та географічна диспропорція. Як пояснив член Економічного дискусійного клубу заслужений економіст України Олег Пендзин, по-перше, загальнонаціональний показник суттєво збільшують Київ і область: у столиці середня офіційна зарплата наразі перевищує 47 тис. грн, в Київській області становить понад 32 тис. грн. А в Чернівецькій, Кіровоградській, Чернігівській областях реальні цифри коливаються в межах 22–23 тис. грн.
По-друге, офіційна статистика Держстату традиційно враховує лише великі та середні підприємства з чисельністю працівників від 10 осіб. Дрібний бізнес, сфера послуг, ФОПи та близько 3 млн неформально зайнятих залишаються поза статистикою. Олег Пендзин зазначив, що реальна медіанна зарплата (сума, яку отримує більшість працівників «посередині») в регіонах України тримається на рівні 20–23 тис. грн.
Хто ж має високі зарплати?
За даними кадрових порталів Work.ua та robota.ua, акцент змістився від «креативного сектору» (маркетинг, PR, дизайн), де наразі спостерігається значний профіцит кадрів і падіння кількості вакансій, до реального сектору та забезпечення базової життєдіяльності країни.
Галузь-лідер — ІТ, тут середній заробіток становить 77 тис. грн на місяць.
Найзатребуванішими залишаються «сині комірці» – люди, які працюють руками. Роботодавці змушені конкурувати за них фінансово.
Будівництво. Муляри, фасадники та лицювальники сьогодні можуть розраховувати на заробітки 55–65 тис. грн. Середня планка по галузі тримається на рівні 35 тис. грн.
Транспорт та автобізнес. Водії міжнародних та внутрішніх рейсів, автослюсарі та машиністи спецтехніки (екскаваторники, кранівники) заробляють в середньому 34 тис. грн, а вузькі спеціалісти – від 45 тис. грн.
Робочі спеціальності та виробництво. Електрики, зварники та монтажники отримують в середньому 33 тис. грн. Зарплати комплектувальників та підсобних робітників на виробництвах стартують від 25 тис. грн.
Бюджетний сектор: кому густо, кому пусто
На високий рівень середніх заробітків впливають ще два чинники: зарплати посадовців і грошове забезпечення військових. За даними офіційного дашборду (інтерактивної інформаційної панелі) Мінфіну, середня зарплата в апаратах центральних органів влади у травні склала 60,7–65 тис. грн. В територіальних органах обласного рівня чиновники отримують менше, у середньому 36 тис. грн, але все одно вище за середню зарплату по Україні, що також збільшує її величину. Розрахункова середня зарплата військових в Україні становила приблизно 50–60 тис. грн, це середній показник між тиловими службами та тими, хто виконував завдання на першій лінії оборони.
Обіцяне владою підвищення зарплат починають відчувати лікарі і вчителі. Для лікарів первинної та екстреної допомоги зарплати вдалося підняти до 35 тис. грн завдяки додатковому фінансуванню через НСЗУ. Для вчителів реформа фінансування розписана у два етапи на 2026 рік: з 1 січня їхні оклади зросли на 30% (середня виплата піднялася до 21 тис. грн), а з 1 вересня заплановано другий етап підвищення ще на 20%, що має вивести середній дохід педагога на рівень 30 тис. грн.
Водночас сфера культури, театри, музеї та місцеві органи влади в регіонах фінансуються за залишковим принципом. Рядовий спеціаліст ОТГ (об’єднаної територіальної громади) або артист філармонії змушені виживати на 11–15 тис. грн, а технічний персонал бюджетних установ залишається на рівні мінімальної зарплати, яка з початку року становить 8647 грн (6658 грн на руки).
Читайте также: Американський професор пояснив, чому Трамп різко змінив думку про Україну
Тренди року: жіноча революція, пенсіонери знову “в бою“, попит на ветеранів
Експерти рекрутингових порталів виділяють три фундаментальні тренди, які формують ринок праці цього року.
Найм за потенціалом і руйнування гендерних бар’єрів
Частка вакансій для людей без досвіду на Work.ua сягнула історичного максимуму – 47% від усіх оголошень. Роботодавцям дешевше взяти вмотивовану людину з базовими навичками і навчити її під конкретні процеси всередині компанії. Кількість жінок серед шукачів роботи стабільно зростає. Бізнес активно інвестує в перекваліфікацію, жінки дедалі частіше опановують професії, які раніше вважалися суто чоловічими – від керування важкою будівельною технікою та роботи на виробничих лініях до логістичного менеджменту, енергетики та інженерії.
Друга молодість «дідусів та бабусь»
Ейджизм (упереджене ставлення до людини через її вік) на українському ринку праці практично зник. Масова міграція працездатного населення за кордон та мобілізація змусили бізнес згадати про досвідчених та відповідальних працівників старшого покоління. Аналітики robota.ua зазначають: нині роботодавці активно полюють на них. Кандидати у віці 55–70 років мають низку переваг: висока дисципліна, життєвий досвід, відсутність потреби в декретних відпустках та головне – вони не схильні змінювати компанію кожні півроку у пошуках динамічного розвитку.
Ось галузі, де пенсіонерів нині найбільше.
– Виробництво: дефіцит технічних спеціалістів повернув на заводи «стару гвардію». Електрики, станочники, інженери-технологи, майстри інструментальних цехів, які вже перебували на пенсії, знову очолюють виробничі процеси та стають наставниками для молоді.
– Школи, професійні коледжі та ліцеї тримаються на педагогах старшого віку. Їхній досвід допомагає утримувати планку якості освіти в умовах кадрової кризи.
– Досвідчені бухгалтери, діловоди та кадровики «старої школи». Їх цінують за скрупульозність та глибоке розуміння нормативної бази.
– Ритейл та сфера послуг: у мережах супермаркетів, поштових операторах, аптеках старші люди успішно працюють касирами, продавцями-консультантами, пакувальниками тощо.
Ветерани та працівники з інвалідністю
Важливим зрушенням року стала інтеграція ветеранів війни та людей, які дістали інвалідність. На жаль, їх кількість зростає, і питання їхнього повернення до роботи перетворилося на державний економічний пріоритет. За даними аналітиків рекрутингових порталів, кількість вакансій із позначкою «готовий взяти ветерана» або «робота для людей з інвалідністю» за останній рік зросла на 64%.
Ветерани з важкими пораненнями або ампутаціями демонструють високу ефективність у сферах, що потребують концентрації та стресостійкості: кібербезпека, ІТ, управління безпілотними системами (приклад — агросектор), моніторинг даних та логістичний аналіз. Великі агрохолдинги та промислові гіганти створюють програми адаптації, інвестуючи в безбар’єрність офісів (пандуси, підйомники, автоматизовані робочі місця) та курси корпоративної етики для колективів.
Прогноз на III квартал
Вакансії
За оновленими прогнозами Work.ua, robota.ua, у третьому кварталі кількість вакансій стабілізується на рівні 110–115 тисяч. Це означає, що зарплати припинять швидке зростання. Окрім обіцяних високих заробітків, посилиться вплив таких чинників, як офіційне працевлаштування і гарантія бронювання від мобілізації. У секторі мікро- та малого бізнесу зросте ризик переходу в «тінь». Через побоювання мобілізації кандидати-чоловіки частіше відмовлятимуться від офіційних вакансій на користь неофіційної зайнятості. Триватиме попит на фахівців пенсіонерів, ветеранів та жінок, як володіють «чоловічими» професіями: водії вантажного та спеціального транспорту, майстри на виробництві тощо.
Зарплати
Бізнес остаточно відійде від практики підвищення окладів усім категоріям працівників. Підвищення торкнеться виключно ключових технічних фахівців, дефіцитних «синіх комірців» та менеджерів, які безпосередньо впливають на дохід компанії. Середній розмір підвищення становитиме 10–12%. Замість підняття окладів, продовжиться перехід на гнучкі премії та КРІ (ключові показники ефективності). Наприклад, у відділі продажів типовим КРІ є виконання плану у відсотах, або розмір середнього чека, а в маркетингу — вартість залучення одного клієнта. Очікувати суттєвого зростання доходів в офісному чи адміністративному секторах не варто.
Читайте также: У російському Липецьку після вибухів спалахнула пожежа в районі ТЕЦ (відео)
