У першому півріччі 2026 року система матеріально-технічного забезпечення Збройних сил України стала менш стійкою, а потреби війська дедалі частіше закривають за рахунок раніше накопичених резервів та коштів, вилучених з інших критичних напрямів.
Читайте также: У Москві знайшли мертвим ще одного топменеджера: увагу привернула одна деталь
Про це заявив речник Командування Сил логістики Збройних Сил України підполковник Валерій Шершень.
У Командуванні наголосили, що проведення тендерів і підписання контрактів ще не означає фактичного забезпечення військових, оскільки техніка, пальне, одяг та інше майно мають бути вироблені, доставлені, прийняті й передані безпосередньо до підрозділів. Серед головних проблем назвали затримки управлінських рішень, нестачу фінансування, неритмічні постачання та слабкий вплив відгуків із фронту на закупівлі.
За попередніми оцінками, до кінця року на основні напрями матеріально-технічного забезпечення додатково потрібно майже 37 млрд гривень. Ще понад 16 млрд гривень необхідно на ремонт озброєння і військової техніки, а також закупівлю запасних частин.
«Система дедалі частіше працює не завдяки заздалегідь складеним планам і ритмічному постачанню, а через ручне латання прогалин», — заявили в Силах логістики.
Дефіцит пального
Найгостріше погіршення, за даними Командування, спостерігається у забезпеченні пально-мастильними матеріалами. Виділеного фінансування виявилося недостатньо, а додаткові кошти своєчасно не надали, попри звернення військового командування до Міністерства оборони.
Через це угруповання військ певний час забезпечували пальним із раніше створених запасів. Після їх скорочення дефіцит почали компенсувати коштами з інших напрямів, зокрема із закупівлі озброєння та військової техніки.
У Командуванні наголосили, що резерви мають використовуватися під час форс-мажорів і різкого зростання споживання, а не для покриття щоденних потреб. Додатковою проблемою назвали порушення постачальниками термінів виконання контрактів.
Зимовий одяг і бронежилети
Проблеми також виникли із закупівлею зимового речового майна та засобів індивідуального захисту. Початкового фінансування не вистачало для повного забезпечення зимовими куртками, штанами, бронежилетами, бронекостюмами та хімічними грілками.
Після проведених закупівель вдалося заощадити кошти, однак рішення про їх використання для додаткового замовлення необхідного майна затягнулося. У Силах логістики попередили, що виробництво і постачання зимового одягу потребують часу, тому місячна бюрократична затримка влітку може призвести до проблем із забезпеченням військових узимку 2026–2027 років.
“Для паперової бюрократії в умовах мирного часу місяць може здаватися звичайним терміном погодження. Проте для воєнної логістики місяць улітку — це суттєва втрата часу у виробничому циклі перед зимовим сезоном”, – прокоментували у відомстві.
П’ять тисяч пікапів досі не надійшли до війська
Окремо в Командуванні згадали найбільшу централізовану закупівлю п’яти тисяч пікапів, яку Міністерство оборони оголосило у травні 2026 року.
Автомобілі необхідні для логістики, евакуації, мобільності підрозділів та роботи екіпажів безпілотних систем. Проте більша частина партії, охопленої контрактами або закупівельними процедурами, досі не надійшла до ЗСУ. Основні обсяги постачання очікуються наприкінці осені та на початку зими.
«Обсяг оголошених тендерів або підписаних контрактів подається як еквівалент фактичного забезпечення. Однак реальний ефект для ведення бойових дій настає лише після завершення процесів постачання, приймання, розподілу та введення техніки в експлуатацію», — йдеться у повідомленні.
Читайте также: Місячний гороскоп: що можна і чого не можна робити 22 липня
Проблеми з постачальниками та якістю
У Силах логістики також заявили про проблеми із контролем якості та відповідальністю постачальників. Зокрема, військові не завжди отримують інформацію про штрафи, накладені за порушення умов контрактів, а з компаніями, які раніше зривали постачання, продовжують укладати нові угоди.
У Командуванні стверджують, що в системі продовольчого забезпечення виникла тенденція до монополізації: 52% фінансування припало лише на одинадцять компаній.
Окремої технічної та правоохоронної перевірки, на думку авторів публікації, потребує ситуація із партією одноразових протитанкових гранатометів РПГ-75М.
У Командуванні заявили, що повідомлення про проблеми з якістю цих боєприпасів нібито не отримали належної реакції Міноборони та Агенції оборонних закупівель. За їхніми даними, понад 70% відгуків із фронту щодо пострілів 1984 року виробництва були негативними, однак постачання продовжилося. Зазначені твердження потребують окремої перевірки компетентними органами.
Допомога партнерів затримується через бюрократію
Ще один блок проблем стосується міжнародної військової допомоги. У Командуванні заявили, що від початку 2026 року центральні служби забезпечення не мали річних доручень міністра, необхідних для укладення безоплатних контрактів із партнерами та оформлення документів кінцевого споживача.
Через це запропоновані партнерами інженерна техніка, генератори, навантажувачі, прилади нічного бачення, тактичний одяг та інше майно затримуються не через відсутність допомоги, а через несвоєчасні управлінські рішення.
«Втрачений на підписи час не економить ресурсів — він збільшує дефіцит і послаблює довіру партнерів до спроможності української системи швидко приймати допомогу», — наголосили в Командуванні.
Розпорошення відповідальності
У Силах логістики вважають, що проблема полягає не лише в роботі окремих посадовців, а в самій системі ухвалення рішень. Один орган формує потреби, інший розподіляє кошти, третій проводить закупівлі, а четвертий контролює якість. При цьому інформація про результат не завжди повертається до структур, які відповідають за реальне забезпечення війська.
Також у Командуванні заявили про маніпуляції у питаннях розподілу функцій між Міністерством оборони та Генеральним штабом протягом останніх шести місяців.
«У війні логістика — це не просто тилова й технічна функція, а щоденна умова боєздатності. Тому друге півріччя має розпочатися не з нових анонсів, а з відновлення керованості: швидких рішень, захищених резервів і персональної відповідальності», — підсумували в Силах логістики.
У Силах логістики розхвалили Сирського
Окремо в публікації Сили логістики фактично стали на захист головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Автори поставили питання, хто має відповідати за прорахунки та проблеми в системі забезпечення — головком, інші генерали чи командири військових частин.
Водночас у Командуванні наголосили на результатах роботи Сирського на керівних посадах після початку повномасштабного вторгнення. Серед його досягнень назвали операції на Київському, Сумському та Харківському напрямках, звільнення Харківської області, оборону міст Донеччини й Луганщини, Курську операцію, а також контрнаступальні дії на Покровському та Запорізькому напрямках.
«Хочеться, щоб цей перелік досягнень генерала Сирського та Збройних Сил України й надалі доповнювався за умови цілковитого сприяння професійної команди Міністерства оборони, без якого неможливо якісно захищати нашу країну», — йдеться у повідомленні.
Читайте также: Що потрібно жоржинам у липні: 5 важливих завдань для тих хто мріє про відро квітів протягом осені
Зазначимо, що можливість залишати коментарі під публікацією була відключена.
