Інформація про нібито наміри Верховної Ради знести понад 30 тисяч так званих «хрущовок» не відповідає дійсності. Цю тезу назвали неправдою.
Читайте также: Відома продюсерка видала правду про шлюб Полякової та яким насправді є її чоловік: “Олю, молись”
Про це в ефірі «Ранок.LIVE» повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк.
Чи будуть зносити 30 тисяч хрущовок в Україні
Олена Шуляк пояснила, що показник у понад 30 тисяч об’єктів стосується загальної кількості аварійних багатоквартирних будинків, яку зафіксували ще у 2019 році. До цього списку входять будівлі різних періодів зведення, а не лише «хрущовки», зокрема, будинки, які зводилися до 1919 року.
Серед будинків, що були визнані аварійними, є і новобудови, які зводилися у 2010-х роках.
«Це неправда. Не читайте ці новини. Це хтось із журналістів розповсюдив неправдиву інформацію», — заявила посадовиця.
Реновація застарілих будинків нині знову актуальна через важкі зими та наближення нового опалювального сезону.
Нардепка наголосила, що ухвалений у першому читанні законопроєкт не передбачає примусового чи масового демонтажу житлового фонду.
Натомість місцева влада має сформувати чіткі механізми ремонту, реновації та реконструкції застарілих будинків. Також документ передбачає врегулювання порядку ухвалення цих рішень органами місцевого самоврядування та залучення приватних інвесторів.
Читайте также: Іспанія — Аргентина: названо найкращого гравця фіналу ЧС-2026
«Спростуймо: ніхто не буде в Україні зносити 30 тисяч будинків і будувати там нове житло. У нас немає грошей, щоб дати житло нашим ВПО», — фіналізувала Шуляк.
Що хотіла робити ВР зі сталінками та хрущовками
Нагадаємо, тисячі радянських «сталінок» і «хрущовок» в Україні перебувають в аварійному стані та не відповідають сучасним стандартам безпеки, проте їхня доля досі невизначена.
Як розповіла раніше народна депутатка Олена Шуляк, ще до повномасштабної війни у першому читанні ухвалили законопроєкт про реновацію, який передбачає комплексне оновлення житлового фонду з урахуванням енергоефективності та технічного стану будівель.
Також раніше Мінрегіон пропонував замінити застарілий закон 2006 року, який блокував процеси через вимогу 100% згоди жителів, та знизити цей поріг до 75%, залучаючи приватних інвесторів.
Сьогодні реалізація як знесення, так і реконструкції застарілих будинків ускладнюється не лише проблемами з відселенням мешканців, а й участю міст у воєнних викликах. Через війну місцеві бюджети спрямовують кошти на більш нагальні потреби, а тому питання масової реновації наразі не в пріоритеті та відкладається до більш сприятливих умов.
Попри це, підготовчі роботи на місцях не зупиняються. Великим містам рекомендовано заздалегідь розробляти відповідні програми реновації, щоб мати чіткі механізми та бути готовими до їхнього запуску, щойно для цього з’явиться можливість.
Читайте также: П’ять косметичних процедур, які в жодному разі не можна робити влітку: поради експертів
