Війна з Іраном ненадовго наповнила російську казну нафтодоларами, проте українські атаки на НПЗ швидко змінили ситуацію. Кремль знову стикається з дефіцитом бюджету та інфляцією, яку неможливо стримати.
Читайте также: «Усунення Федорова — велике зло»: замкомандувача Повітряних сил Єлізаров подав рапорт на звільнення
Про це йдеться у статті Welt.
Ціни на нафту знову стрімко зростають. Після того як у ніч проти середи бойові дії між Іраном і США поновилися, а Сполучені Штати провели вже четверту хвилю атак, у понеділок вранці вартість бареля (150 л) нафти Brent підскочила на 4,46% — до 79,4 дол. Росія знову уважно стежить за ситуацією і потай сподівається на черговий надзвичайний економічний підйом.
Економічний підйом Росії через війну США з Іраном
Підстави для цього є: війна з Іраном у період свого найбільшого загострення — від початку березня до середини червня, коли ціна Brent часом перевищувала 126 дол., — уже забезпечила Росії значний економічний прибуток. Тепер дедалі чіткіше стає зрозуміло, якого саме масштабу він був.
Брюссельський економічний аналітичний центр Bruegel, проаналізувавши дані російського Міністерства фінансів, підрахував, що додаткові доходи бюджету РФ від продажу нафти й газу, отримані завдяки війні з Іраном і блокуванню Ормузької протоки, загалом становили 1,18 трлн руб. — приблизно 13,5 млрд євро.
Аналітики Bruegel порівняли доходи Росії за березень — червень із показниками перших двох місяців року, тобто періоду до початку війни. За їхніми оцінками, отримані надприбутки становили близько 0,5% російського ВВП.
«Оцінка є обґрунтованою. Зі свого боку мені тут особливо нічого додати», — прокоментував старший науковий співробітник Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні Сергій Вакуленко.
Економічний підйом РФ не може компенсувати всі слабкі місця
Таким чином, надзвичайний економічний підйом Росії виявився нетривалим. До того ж його масштаби варто оцінювати відносно: отримані додаткові доходи не змогли компенсувати слабкі показники експорту нафти в місяці, що передували війні.
За підрахунками Bruegel, доходи російського бюджету від продажу нафти й газу в першій половині 2026 року загалом становили 3,67 трлн руб. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року, коли середня ціна на нафту була вищою, цей показник сягав 4,73 трлн руб.
«З цього погляду додаткові доходи Росії від продажу нафти й газу в період від березня до червня 2026 року можна розглядати як тимчасовий розворот довгострокової тенденції до їхнього зниження. Завдяки вищим цінам на нафту Росія отримала певний простір для маневру у фіскальній політиці, однак його недостатньо, щоб повністю компенсувати бюджетні проблеми, спричинені війною в Україні», — пише Bruegel.
Бюджетні проблеми РФ виявилися серйознішими, ніж очікувалося
Насправді фінансове становище російського бюджету погіршилося сильніше, ніж прогнозували ще кілька місяців тому. За підсумками перших п’яти місяців цього року дефіцит уже сягнув 6 трлн руб., або 77 млрд дол., що відповідає 2,6% ВВП.
«Цього року дефіцит бюджету значно перевищить цільовий показник у 1,6% ВВП», — прогнозує у своєму новому звіті Віденський інститут міжнародних економічних досліджень (WIIW). Серед причин інститут, зокрема, називає подальше збільшення оборонних витрат.
Читайте также: Кармічна петля другої половини 2026 року: що на нас чекає від 23 липня
Ситуація з бюджетними доходами також знову ускладнилася. Хоча нафтовий і газовий сектор тепер забезпечує лише трохи більше однієї п’ятої всіх надходжень бюджету, українські удари по російській нафтовій інфраструктурі, передусім по нафтопереробних заводах, продовжують негативно позначатися як на державних фінансах, так і на економіці загалом. Нещодавно під атаки потрапили навіть транспортні судна в Чорному морі, частина яких використовувалася для постачання Кримського півострова.
У відповідь Москва вдалася не лише до блокування водних шляхів до Чорного моря. На тлі загальнонаціонального дефіциту пального російська влада також тимчасово заборонила експорт більшої частини дизельного пального, бензину та авіаційного пального.
Водночас через дедалі більшу потребу в імпорті пального з-за кордону всередині Росії знову дозволили використовувати паливо нижчої якості.
Збитки Росії від ударів українських дронів
Офіційних даних про масштаби пошкодження російських НПЗ майже немає. Водночас «Новая газета Европа» на основі власних оцінок припускає, що станом на середину червня могли не працювати близько 40% нафтопереробних потужностей.
«Щодо дизельного пального йдеться приблизно про 40%, а щодо бензину, за моїми оцінками, — уже про 60%», — заявив знавець російської енергетичної галузі та партнер консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін.
Російське медіа у вигнанні Meduza підрахувало, що від початку року до червня 2026-го обсяг торгівлі бензином скоротився на 47%, тоді як його ціна зросла на 46%.
Проблеми російської економіки через атаки на нафтову галузь
Росія втрачає не лише податкові надходження від переробки нафти. Зростання інфляції, зумовлене, зокрема, подорожчанням пального, також обмежує можливості Центрального банку для подальшого зниження високої ключової ставки, яка нині становить 14,25%.
Це, своєю чергою, стримує і без того низький рівень інвестицій та сприяє збереженню надзвичайно сильного рубля. Внаслідок цього бюджетні надходження від експорту нафти, номіновані в рублях, також залишаються обмеженими.
За словами Крутіхіна, така ситуація зберігається попри те, що дефіцит внутрішніх потужностей із переробки змусив російські нафтові компанії експортувати якомога більше сирої нафти.
Нагадаємо, за даними Оксфордського інституту енергетичних досліджень, через українські атаки на нафтову інфраструктуру Росії країна-агресорка втратила близько 20% нафтопереробних потужностей, що спричинило внутрішній дефіцит пального та скорочення експортних доходів. Хоча ці удари значно шкодять економіці РФ, Foreign Policy зауважує, що поки невідомо, чи змусить це Кремль змінити військові розрахунки.
Читайте также: Чому одні прокидаються зі сходом сонця, а інші не можуть розплющити очі до 10 ранку
