Китай готується до Росії без Путіна: WSJ розкрив таємну стратегію Пекіна

Пекін почав діяти на випередження і вибудовує стратегічні відносини не лише з чинною верхівкою Кремля, а й із тими російськими чиновниками та представниками еліти, які можуть визначати курс РФ після закінчення правління Путіна.

Читайте также: Не поспішайте розчулюватися: вчені пояснили, чому коти насправді облизують один одного

Про це йдеться у свіжому аналітичному матеріалі авторитетного видання The Wall Street Journal.

Шпигунство, вербування та «мовчання» Москви

Паралельно з офіційною «дружбою без кордонів» у Росії дедалі частіше фіксують випадки китайського шпигунства. За даними журналістів, Пекін розгорнув активну кампанію з вербування російських чиновників середньої ланки.

Офіційна Москва знає про ці факти, проте намагається у будь-який спосіб замовчувати китайський шпигунство у публічному полі. Кремль боїться зіпсувати відносини з Пекіном, який став його головним економічним та політичним рятівним колом після запровадження західних санкцій.

Росія — «молодший партнер» КНР

Як зазначає видання, Китай послідовно та впевнено перетворює Росію на дедалі більш залежного «молодшого партнера». Про це свідчать кілька ключових факторів:

Читайте также: Рада підтримала декриміналізацію порно: законопроєкт пройшов перше читання

  • Експансія у Центральній Азії: Китай системно посилює свій вплив у регіоні, який Кремль історично вважав своєю виключною зоною впливу.

  • Фінансовий тиск: Пекін домігся від Москви значних поступок щодо створення банку Шанхайської організації співробітництва (ШОС), де ключову роль гратиме китайський юань, а не російський рубль.

Майбутня перспектива: сировинний придаток Пекіна

Експерти резюмують, що у довгостроковій перспективі Росія ризикує остаточно втратити суб’єктність. Країна-агресорка впевнено рухається до статусу величезного сировинного та політичного придатка Китаю. При цьому Пекін вибудовує систему так, щоб РФ залишалася орієнтованою на КНР навіть після неминучої зміни влади в Кремлі.

Нагадаємо, у новій доповіді Міжнародного інституту стратегічних досліджень йдеться про те, що КНР і Росія можуть суттєво збільшити запаси гіперзвукових ракет протягом наступних дев’яти років. За оцінками американської розвідки, до 2035-го Пекін може мати близько 4 тисяч таких ракет, а Москва — приблизно тисячу.

Читайте также: У Польщі закликали залишити Україну без допомоги: реакція Туска і Сікорського здивувала

Коментарі
Сортувати:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *