Трагедія, що сталася в Києві в ніч на 6 липня, вкотре оголила проблему з безпекою у спальних районах столиці. Російська балістична ракета влучила у 26-поверховий будинок на вулиці Урлівській. Внаслідок вибуху зруйновано нижні поверхах будинку. Атака забрала життя 11 людей.
Читайте также: Росія втретє за тиждень атакувала Київ: гриміли вибухи, спалахнули пожежі, є поранені — усі деталі (фото)
Серед загиблих — 12-річний хлопчик, його мама, вітчим та прабабуся, які у момент вибуху перебували в районі укриття і потрапили під обвал конструкцій будинку.
Цей страшний інцидент на п’ятому році повномасштабної війни знову підняв гостре питання: чому густонаселені Позняки досі залишаються без надійних укриттів?
Загибель в укритті? : що кажуть рятувальники та влада
Одразу після трагедії Києвом поповзли чутки, що люди загинули безпосередньо в укритті. Цю версію підсилили оприлюднені рятувальниками фото підвалу, затопленого водою, та світлину, на якій видно матрац, намет і дитячий візочок. Проте офіційно точне місце загибелі людей досі встановлюється.
З-під завалів у цокольному приміщенні рятувальники деблокували тіла чотирьох загиблих.
«Після вибуху ракети частина перекриття завалилася у цокольний поверх, і саме звідти були деблоковані тіла людей. Але чи перебували вони в підвальному приміщенні, чи були на поверх вище — наразі нам невідомо», — розповіли ТСН.ua столичні рятувальники.
Підвал цього будинку офіційно вважається найпростішим укриттям, шлях до нього вказує вказівник з відповідним написом. У КМДА зазначають, що робити поспішні висновки про загибель людей саме у сховищі — передчасно.
«Це укриття перебуває на офіційному обліку міста. Але чи перебували там люди в момент обстрілу і чи загинули саме в укритті — така інформація наразі відсутня. Всього у цьому будинку загинуло 11 людей. Інформації про те, що це сталося саме в укритті, нам не надходило ні від ДСНС, ні від РДА», — повідомили ТСН.ua у КМДА.
У мерії додають, що через потужний удар перший поверх міг обвалитися у підвал, що трапляється під час ракетних атак:
«Точну інформацію зможе надати слідство: де саме перебували люди і в якому місці вони загинули. Те, що на фото ДСНС видно тіло загиблої людини у підвалі, може бути наслідком обвалу перекриття першого поверху».
У поліції Києва кажуть, що наразі у них немає інформації звідки саме діставали тіла загиблих людей.
«Пересиджувати вдома — це лотерея»: реальність жителів Позняків
Будинок на Урлівській звели у 2016 році. Навколо — десятки таких самих багатоповерхових «свічок», де єдиним захистом для людей є звичайні підвали. Мешканці зізнаються, що під час тривог часто залишаються у квартирах, адже йти до більш надійних сховищ надто далеко.
«За п’ять-десять хвилин можна дійти до укриття у школі або до приміщення ЦНАПу, але я ніколи туди не ходила. Метро — не варіант, бо до станції треба йти хвилин 30–40. Тому тривоги пересиджувала у квартирі. А це як лотерея. Поруч із нашим будинком у травні вже вибухав російський „Шахед“, тільки-но встигли вікна замінити», — розповідає мешканка постраждалої висотки.
Це типова ситуація для всього мікрорайону. На п’ятому році війни на Позняках катастрофічно не вистачає надійних бомбосховищ. Більшість людей ховається вдома за правилом «двох стін», а під час загрози балістики спускається у підвали.
Дехто обирає паркінги біля будинків. До речі, один такий з’явився вже під час війни на проспекті Григоренка на Позняках. Але, як зазначають експерти, вони теж не рятують від прямого влучання балістичних ракет. Ті ж, хто у якості укриття використовує станції метро «Позняки» та «Осокорки», скаржаться, що під час останніх масованих атак підземка вщент переповнена.
Скільки нових укриттів побудували за понад 4 роки війни?
ТСН.ua звернувся до місцевої райдержадміністрації з офіційним запитом, аби з’ясувати ситуацію з будівництвом захисних споруд. Відповіді надав заступник голови Дарницької РДА Віталій Ємельяненко.
За словами посадовця, за час дії воєнного стану в районі звели та взяли на облік лише два протирадіаційні укриття. Замовником будівництва виступало Управління освіти Дарницької РДА, а загальна кількість місць у зазначених укриттях складає 540 осіб.
Читайте также: Ракетний удар по Києву: ракета влучила біля житлових будинків — деталі атаки (фото, відео)
Тож сумнівно, що до шкільних бомбосховищ будуть впускати всіх охочих.
Водночас посадовець заявляє, що після масових перевірок у червні 2023 року офіційний фонд захисних споруд району додатково збільшили на 219 об’єктів — переважно за рахунок облаштування та взяття на облік уже наявних найпростіших укриттів. Це, до речі, саме такі укриття, як і у будинку на Урлівській.
Чому не будуються нові капітальні бомбосховища?
У РДА пояснюють, що будівництво нових захисних споруд — це складний і тривалий процес, який суттєво обмежують жорсткі будівельні норми.
«Будівництво нових об’єктів потребує визначення відповідної земельної ділянки, можливості її використання для таких цілей, розроблення проєктної документації, дотримання вимог державних будівельних норм, у тому числі щодо інженерних мереж, доступності, безпечного розміщення та експлуатації об’єкта. Зазначені вимоги об’єктивно обмежують кількість можливих місць для будівництва нових захисних споруд», — зазначає Віталій Ємельяненко.
У зв’язку з цим влада робить ставку на облаштування вже існуючих підвальних приміщень і споруд подвійного призначення.
Чому стан наявних підвалів незадовільний і хто за це відповідає?
У райдержадміністрації запевняють, що підстав говорити про «тотально незадовільний стан» укриттів немає. Згідно із законом, відповідальність за лад у підвалах несуть їхні безпосередні власники або балансоутримувачі (наприклад, ЖЕКи чи ОСББ).
Якщо мешканці скаржаться на бруд, сирість чи занедбаність, влада проводить перевірки, а з балансоутримувачами «проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу». Водночас планові та позапланові ревізії регулярно здійснюють інспектори ДСНС. На обліку в районі досі перебувають навіть радянські сховища 1966 року будівництва.
Чому на Позняках немає жодного мобільного укриття?
Як виявилося, гроші на такі модульні споруди з бюджету району взагалі не виділялися. У РДА пояснили це браком фінансування та іншими пріоритетами.
«В межах наявного фінансового ресурсу першочерговим напрямом залишалося забезпечення сталої роботи та відновлення критично важливих об’єктів інфраструктури, зокрема, теплогенераційних об’єктів», — заявив заступник голови РДА.
Посадовець додав, що мобільні укриття призначені лише для «короткострокового захисту людей на місцевості» у місцях великого скупчення, а район вирішував проблему дефіциту місць виключно шляхом відкриття нових підвалів у житлових будинках.
Тож поки влада звітує про паперові цифри та «роз’яснювальні роботи», жителі спальних районів залишаються сам на сам із «лотереєю» під час кожної повітряної тривоги.
Пастка з комунікаціями: чому підвали не гарантують безпеки
Експерти наголошують: підвальні приміщення у житлових будинках, які називають «найпростішими укриттями», не здатні забезпечити стовідсотковий захист під час ракетних ударів.
Керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб» та експерт із безпеки Ігор Молодан пояснює, що підвали не розраховані на пряме влучання важкого озброєння.
«Випадки таких влучань, на жаль, уже траплялися в Києві з будинками старішої забудови. Найпростіші укриття — це і є звичайні підвали. Якщо порівнювати перебування під час обстрілу у квартирі та в підвальному приміщенні, то, звісно, безпечніше в останньому. Але лише за умови, що не буде прямого влучання, бо підвали його просто не витримують. В інструкціях із безпеки чітко зазначено, що вони „знижують комбіноване ураження від вибуху“. Тобто такі споруди не захищають повністю, а лише мінімізують ризики», — зазначає фахівець у коментарі ТСН.ua.
Окрім загрози обвалу, підвали приховують у собі й інші небезпеки, про які люди часто забувають перед тим, як спуститися всередину. Йдеться про внутрішні комунікації будинку — труби з гарячою та холодною водою, а також каналізацію. У разі руйнування будинку та пошкодження мереж укриття може миттєво затопити, що підтверджують і нещодавні фото рятувальників із Позняків.
Експерт радить містянам критично оцінювати підвали власних будинків і заздалегідь перевіряти їхній стан:
«Обов’язково треба перевірити, чи має укриття другий робочий вихід і чи він не захаращений. Це життєвоважливо на випадок термінової евакуації, якщо основний вихід завалить. Якщо людей не влаштовує стан або надійність такого підвалу, потрібно шукати альтернативу. Нею можуть стати споруди подвійного призначення: станції метро, підземні торгові центри, паркінги чи навіть підземні переходи. Інше питання — чому влада не будує такі споруди подвійного призначення у спальних районах, адже війна триває вже п’ятий рік», — резюмує Ігор Молодан.
Читайте также: Діставайте теплий одяг: погода в Києві різко зіпсується, синоптики попередили про нашестя негоди — дати
