Реактивні дрони, балістика та ляпаси Путіну: генерал Романенко назвав приховані причини ракетного удару по Києву

Росія завдала комбінованого ракетно-дронового удару по Києву. Переважна більшість повітряних цілей летіла саме на столицю: загалом ворог випустив 74 ракети та 496 БпЛА різних типів. Цю атаку вже називають однією з наймасовіших і найжорстокіших за роки війни.

Читайте также: Як виїхати з України без черг: у ДПСУ назвали найкращий час для перетину кордону

Наслідки для Києва справді жахливі. На цей момент відомо про 27 загиблих та понад 90 поранених людей. 3 липня у місті оголошено днем жалоби. Цілями для російської балістики стали житлові багатоповерхівки, житлові комплекси, готелі, школи, лікарні та магазини. Пошкодження зафіксовані у кожному з десяти районів столиці.

На думку військового експерта Ігоря Романенка, основною ціллю повітряного удару росіян був саме Київ. Про це свідчать маршрути та масованість засобів повітряного нападу, які були застосовані під час атаки.

Ракетний удар по Києву: психологічний тиск та помста за Москву

«Ціль атаки — об’єкти Києва. Російська пропаганда розповідає казки про знищення військових об’єктів та складів, а насправді росіяни прицільно били по житлових комплексах та багатоповерхівках, щоб завдати максимального ураження та шкоди киянам. Це ніщо інше, як посилення морально-психологічного тиску на киян, що власне Путін робить вже п’ятий рік. А зараз вони вдалися до прицільного розстрілу багатоповерхівок балістикою. Поясню чому: у Москві та Санкт-Петербурзі на собі відчули, як це перебувати під обстрілом, тому і було вирішено максимально посилити обстріли Києва у такий терористичний спосіб», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці.

На думку експерта, росіяни знають наші слабкі місця, тому в авангарді у них знову була балістика, яку складно збивати без достатньої кількості необхідних для цього засобів. Саме тому на Київ летіло 4 «Циркони» та 24 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400. Балістика долітає до столиці за хвилини, особливо гіперзвуковий «Циркон». Наслідки цього ми й бачимо у вигляді зруйнованих будинків.

Нова загроза: реактивні дроно-ракети «Бандероль»

«Також до особливостей цього комбінованого удару я б додав нарощення кількості БпЛА різних типів, а особливо безпілотників з реактивними двигунами. Ворог почав активно використовувати ракету-дрон „Бандероль“. Її швидкість — 500 кілометрів на годину, і дальність дії теж 500 кілометрів. Це загрозливо. І поясню чому: наші дрони-перехоплювачі працюють на швидкості до 250 кілометрів на годину, вони ефективно б’ють по безпілотних апаратах типу „Шахед“, які літають зі швидкістю 200 кілометрів. А по реактивних „Бандеролях“ вони працювати не можуть. Противник це добре знає, тому нарощує кількість виробництва і застосування. Треба шукати протидію», — зазначає генерал-лейтенант.

Чому змістилися напрямки ударів: і до чого тут «підірвана спроможність» росіян

Ігор Романенко додає, що ще одна особливість цієї атаки полягає у тому, що більшість засобів повітряного нападу летіли на Київ з північного та північно-східного напрямків. З півдня противник атакував лише «Калібрами».

«Під час атаки на Київ були „Калібри“, запущені з російських кораблів у Чорному морі. Але росіяни бачать, що ці їхні крилаті ракети не дуже ефективні, точніше — наші винищувачі їх ефективно збивають. До речі, як і крилаті ракети, які запускають з повітряних платформ — Ту-95МС та Ту-160. Під час удару РФ запустила 8 „Калібрів“ та 34 ракети Х-101, та чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69 з тактичних літаків. Все це знищила наша ППО. А зміна напрямку атаки свідчить про те, що з Криму, звідкіля раніше були постійні запуски, виконувати їх Росія не може, бо така спроможність підірвана. Про це свідчить і те, що пускові майданчики „Цирконів“ вони передислокували з Криму у північно-східні райони Курщини. Це означає, що на півдні після наших атак потенціал запуску у росіян максимально знизився», — пояснює Ігор Романенко.

Тим не менш, загроза від «Цирконів» із Курської області залишається для нас суттєвою, адже саме ними Путін атакує Київ. І ймовірно, цей регіон РФ варто «пролікувати» тими ж «ліками», які були використані проти пускових майданчиків у Криму.

Чому Путін вичікував з атакою на Київ понад два тижні

Цікавий момент: останнього масованого удару по Києву противник завдав у ніч на 15 червня, коли пошкоджень від росіян зазнав Успенський собор у Києво-Печерській лаврі. Тобто ворог готував нову атаку 17 днів.

«Це може свідчити про те, що можливості у Путіна вже обмежені. І про те, що російські генерали зосереджені на ліквідації наслідків від наших далекобійних ударів по різних об’єктах по всій території РФ, а також зосереджені на ліквідації наслідків від наших Middle Strike у тимчасово окупованому Криму і на півдні. Насправді уражено дуже багато важливих військових об’єктів противника: особливо з телекомунікації та зв’язку. Все це — наслідки, через які росіянам тепер потрібно більше часу на підготовку повітряних ударів, бо вони мусять відбивати наші удари — захищатися, а не лише нападати», — пояснює Ігор Романенко.

Читайте также: Яке церковне свято в Україні 4 липня

Публічні ляпаси для Путіна — бунт між «вежами Кремля» та позиція Китаю

До цього військовий експерт додає, що рішення щодо організації та проведення ракетних ударів, особливо по Києву, напряму пов’язані з політичними рішеннями особисто Путіна. А російський диктатор в останні тижні отримує постійні «ляпаси долі», і не виключено, що удар по Києву був здійснений для того, щоб припинити приниження кремлівського карлика.

«На минулому тижні Путін був вимушений тричі за один день виправдовуватися перед росіянами, пояснюючи: чому масово горять їхні НПЗ і куди зник бензин, чому не видно російської ППО і взагалі куди рухається запущена ним СВО. Цікаво, що спіч диктатора про необхідність проведення бойових дій в Україні просто вирізали і не показали публіці. А це, як на мене, може свідчити про те, що у Кремлі нарешті почалася боротьба між його баштами — тих, хто хоче миру, і тих, хто бажає війни. І вже не все там вирішує одноосібно Путін. Російська публіка це теж зрозуміла, бо ж тут диктатора вже не підмінять ні Медвєдєв, ні Лавров. Саме тому мстивий Путін, щоб відволікти увагу від власного приниження, віддав наказ ударити по Києву, по житлових будинках, лікарнях, школах. І за звичкою назвав все це „військовими цілями“, — зазначає Ігор Романенко.

Експерт наголошує, що дуже важливою є також реакція Китаю на війну Росії в Україні. Пекін уже наполегливо рекомендує Путіну зупинити ведення бойових дій і перейти до переговорів. Це ще один «ляпас» російському диктатору, який намагається затягнути конфлікт і втягнути у війну Білорусь. Очевидно, що Лукашенко, який цьому всіляко опирається, саме тому відвідав Китай і отримав вказівку, як має діяти надалі.

Як часто РФ може повторювати масовані атаки?

Ігор Романенко зауважує, що у росіян є можливості завдавати масованих ракетних ударів по Києву з перервою на підготовку у 7–10 днів.

«Можливості для повітряного терору у Путіна, на жаль, залишаються. Але, як бачимо, він може вичікувати тиждень-два і завдавати їх тоді, коли йому це буде конче потрібно. Балістика — це показовий інструмент, і він у нього поки є. Спроможності є, щоб завдавати ударів раз на 10 днів, або навіть 7 днів. Тому варто реагувати на повітряні тривоги, враховуючи кровожерливі наміри росіян», — попереджає військовий експерт.

Чому Путін припинив атаки на західні регіони

Також Ігор Романенко пояснює, чому останнім часом Путін завдає більшість ударів по таких містах як Київ, Харків, Суми, Дніпро, Одеса, Херсон, Запоріжжя, Полтава, тоді як західні регіони поки перебувають у відносній безпеці.

«Це реалізація підходів, які пов’язані з законом об’єктивної підготовки ведення війни. А суть його полягає у тому, що засобів під час війни завжди не вистачає — чи ти в обороні, чи ти у наступі. Тому відбувається концентрація зусиль на головному напрямку — чи в обороні, чи у нападі. Путін б’є постійно по Києву, бо він має чим це робити, але і ці засоби він концентрує, щоб ефект від удару по Києву був для нього максимальним. Повторюсь, росіяни на власній шкурі відчули силу нашого удару по Москві, а це підсилює бажання противника зробити відповідь ще більш болючою. Це морально-психологічний вплив на киян, які можуть відповідно впливати на нашу владу з вимогами зупиняти війну на умовах ворога. Тому росіяни і завдають максимально жорстоких ударів по Києву, щоб досягти бажаного. Бити по західних регіонах так часто противнику не вигідно, вони не мають такого впливу на владу, як кияни. Тому вони це й роблять», — пояснює Ігор Романенко.

Щодо російських ударів по Харкову, Херсону, Сумах, Дніпру та Одесі, то це, на думку експерта, зумовлено географічним чинником.

«Ці міста знаходяться ближче до російського кордону. А це спрощує для них спроможності щодо організації завдавання ударів і дозволяє використовувати більше засобів. Наприклад, по Харкову вони можуть бити з систем залпового вогню або далекобійної артилерії. Так само і по Херсону. Завдяки географічній близькості у противника з’являються додаткові можливості, і вони їх, на жаль, використовують», — підсумовує Ігор Романенко.

Читайте также: Втрати Росії у війні шокують: Генштаб оновив дані на 3 липня

Коментарі
Сортувати:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *