Пального немає, але війна триватиме: як Путін готується до мобілізації у Росії, поки Лукашенко їздить до Сі Цзіньпіна

Вперше від початку гострої паливної кризи в Росії Путін вийшов із коментарями «до народу», давши інтерв’ю одному зі своїх придворних пропагандистів. Дієві «далекобійні санкції» України очільнику Кремля авжеж не подобаються. Проте, за його словами, в Росії зараз спостерігається лише певний, некритичний дефіцит пального. Путін пов’язує це з прагненням України «створити вигідні умови для початку переговорного процесу». І це дійсно так, у Києві цього не приховують, адже Росія розуміє лише мову сили.

Читайте также: Шанс зміцнити позиції та досягти прориву у стосунках: чотири знаки зодіаку, яким пощастить у липні 2026 року

Путін погрожував, що Україна має «заплатити», в тому числі й за Курщину, згадавши також про Донбас і Новоросію. Після цих чергових хворих одкровень Financial Times написала, що Путін розширив територіальні претензії порівняно з тим, про що йшла мова під час саміту з Трампом на Алясці в серпні 2025 року. Насправді це хибний висновок. До цього Путін говорив про Новоросію в грудні минулого року. До того ж, він постійно нагадує про свої ультимативні вимоги від червня 2024 року.

ТСН.ua вже писав, що це не лише вихід Сил оборони з Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, які Путін незаконно записав до російської конституції, а й міжнародне визнання окупованих українських територій частиною РФ. А ультиматум про вихід української армії з Донбасу без згоди на безумовне припинення вогню в Кремлі пов’язували виключно з можливістю початку переговорів. Ба більше, західна преса та аналітики заплющують очі на триваючі погрози Путіна щодо створення «буферної» або «зони безпеки» на північному сході України. Й для цього йому знадобиться Білорусь.

Чергову порцію хворих заяв Путін зробив після того, як два дні «виховував» Лукашенка на Валдаї, після чого білоруський диктатор поїхав на поклон до Сі Цзіньпіна. Що ці візити означають для України? Читайте в тексті ТСН.ua.

Два дні на Валдаї: навіщо Лукашенко їздив до Путіна

ТСН.ua вже писав, що Лукашенко похапцем поїхав до Путіна на Валдай на тлі ультиматуму українського президента щодо чотирьох ретрансляторів у Гомельській і Брестській областях, які коригують російські дронові атаки по Україні.

«Хай зніме цю техніку, хай вимкне цю техніку. Я думаю, що йому тижня буде достатньо це зробити. Якщо він це не зробить, зробимо ми», — сказав 19 червня Володимир Зеленський.

Вже 24 червня президент України повідомив, що ретранслятори в Білорусі не працюють від 22 червня. Демонтували їх чи ні невідомо. Проте розбудова військової інфраструктури в Білорусі біля кордону з Україною не просто не зупиняється, а завершується. Про це Володимир Зеленський сказав після доповіді голови Служби зовнішньої розвідки Олега Луговського.

«Вздовж нашого державного кордону у Білорусі завершується будівництво інфраструктури доріг і баз зберігання боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів, які не мають жодного іншого сенсу, крім воєнного. Білорусь знає, які кроки потрібні з її боку для миру. Розбудова прикордонної інфраструктури агресії з боку Білорусі має бути зупинена», — зауважив український президент.

Після термінового приїзду Лукашенка до Путіна на Валдай, де протягом двох днів вони начебто обговорювали «ключові питання білорусько-російського співробітництва», прессекретар очільника Кремля Дмитро Пєсков заявив, що тема України не порушувалася. Проте обговорювалася «регіональна безпека й спроби провокування щодо Білорусі». Також, за словами Пєскова, Лукашенко не передавав Путіну жодного послання від президента Зеленського.

Читайте также: Юрій Феліпенко Батьки: подробности биографии, карьеры и личной жизни

Водночас, він наголосив на ультиматумі Путіна від червня 2024 року (ТСН.ua написав про нього на початку цього тексту) та погрозах створення «буферної зони безпеки». Нагадування про вимоги дворічної давнини — це радше сигнал адміністрації Трампа, яка нещодавно відхрестилася від буцімто досягнутих на Алясці домовленостей — вихід Сил оборони України з Донбасу в обмін на згоду Кремля почати переговори. Щодо «буферної зони» на північному сході України, чим вже давно погрожує Путін, Росія якраз і може спробувати реалізувати це за «білоруським сценарієм». У Білорусі завершується розбудова військової інфраструктури.

Багато західних експертів та ЗМІ наголошують, що Лукашенко зараз на розтяжці. З одного боку, він не може допустити перенесення війни на територію Білорусі. З іншого боку, Лукашенко також не може зупинити будівництво Росією військової інфраструктури на кордоні з Україною.

Водночас, ТСН.ua вже писав, що за роки повномасштабної війни Росії проти України Білорусь стала військово-логістичною базою РФ, надаючи Москві також допомогу в обході санкцій. Білоруський ВПК (понад 80% підприємств), інтегрований до російського держоборонзамовлення і Державної програми озброєнь до 2034 року. В умовах сьогоднішньої гострої паливної кризи, Білорусь для Росії — також джерело бензину. Володимир Зеленський наголошував, що за січень-травень цього року відповідні поставки зросли у 13 разів. Тож зрештою Білорусь може бути більш корисніша для Москви як стабільна база підтримки, ніж як нестабільний союзник на полі бою.

Китайський прийом: що Сі пообіцяв Лукашенку

Після Валдаю Лукашенко приїхав до Пекіна, де мав зустріч із Сі Цзіньпіном. І, знову ж таки, багато ЗМІ та аналітиків розцінили це як спробу білоруського диктатора заручитися підтримкою КНР. Приводом слугувала розповсюджена МЗС Китаю заява, що Пекін «підтримує Білорусь у захисті її національного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності».

Разом із цим, китайські ЗМІ широко не висвітлювали візит Лукашенка до Пекіна. Так, наприклад, South China Morning Post — найвідоміше англомовне медіа Китаю — не дала про це жодної новини. ЗМІ уряду КНР опублікували новини про сам факт візиту Лукашенки без згадок, що він приїхав до Сі одразу від Путіна. Й авжеж проурядові китайські медіа не згадували про «підтримку Білорусі в захисті її національного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності», в чому деякі українські експерти одразу ж розгледіли прихований сигнал від Сі.

До того ж, частка Білорусі в експорті Китаю не є значною — лише 0,19% у 2025 році. Попри заяву МЗС КНР про «високоякісну співпрацю з Білоруссю в рамках „Одного поясу, одного шляху“ — китайська ініціатива торговельного домінування в світі — через санкційну ізоляцію навряд чи Мінськ є аж таким експортно цінним для Пекіна. Наприклад, за минулий рік китайський експорт до Білорусі склав $6,5 млрд, у той час як білоруський експорт до Пекіна (це в основному калійні добрива, пиломатеріали та деревина, а також с/г продукція) — лише $1,8 млрд.

The Times у своїй статті наголошувала, що помітно жорсткіша риторика України на адресу режиму Лукашенка може бути також частково пов’язана зі спробами адміністрації Трампа загравати з Мінськом, послаблюючи санкції проти білоруських державних і фінансових установ, як-от «Білоруськалію», міністерства фінансів та інших. Київ вже давно попереджає НАТО про підготовку Путіна до оголошення великої хвилі мобілізації в Росії після виборів до Держдуми у вересні цього року. Й завершення розбудови військової інфраструктури в Білорусі є частиною цього плану — агресія може бути також направлена й проти країн-членів Альянсу.

В одному з нещодавніх інтерв’ю колишній голова Військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер зауважив: Якби Росія захотіла напасти на НАТО, відповідне рішення ухвалювалося б у Пекіні.

Читайте также: Англія — ДР Конго: букмекери зробили прогноз на матч 1/16 фіналу ЧС-2026

Коментарі
Сортувати:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *