Окупований росіянами Крим охоплює хаос через регулярні удари українських дронів. Поки загарбницька«влада» намагається врятувати туристичний сезон, на півострові зникають пальне та світло, а його жителі втрачають довіру до цієї «влади» та віру в майбутнє.
Читайте также: МАУП — №1 серед українських ЗВО в міжнародному рейтингу університетів Times Higher Education Impact Rankings 2026!
Про це йдеться у статті The Economist.
У ніч проти 21 червня у Феодосії не пролунало жодної сирени. Лише гул дронів, а за кілька хвилин — вибухи. Систему оповіщення там вимкнули ще раніше — не через відсутність загрози, а тому, що, як нещодавно пояснив один із високопосадовців місцевої «влади», «сирени звучали б 22 години на добу, і ніхто б не висипався».
Атаки на Крим
Серед жителів Криму дедалі більше панує переконання, що владу більше хвилює не їхній спокій, а збереження туристичного сезону. Однак підтримувати ілюзію звичного життя стає складніше. Уже кілька місяців півострів перебуває під безперервними ударами: під обстрілами опиняються військові бази, залізничні вузли, електростанції, а іноді й житлові квартали. Відносним винятком залишається Ялта — завдяки гірському рельєфу та відсутності військових об’єктів. Там діти й досі стрибають із пірсів у море, а пляжі заповнені відпочивальниками. Водночас більша частина Криму фактично стала територією війни.
У ніч проти 20 червня українські дрони завдали ударів по лініях електропередач, знищили нафтовий термінал у Керчі та пошкодили вантажний пором — один із кількох, які були атаковані останнім часом. Зараз поромне сполучення повністю зупинене, що перекрило одну з ключових логістичних артерій Криму. Відтепер вантажівки можуть потрапляти на півострів лише сухопутним маршрутом через Донецьку, Запорізьку та Херсонську області. Проте й цей шлях стає дедалі небезпечнішим через активність українських дронів, про що нагадують спалені вантажівки вздовж траси.
Минулого тижня міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що Крим може «фактично перетворитися на острів».
Перебої з електропостачанням на півострові стають регулярнішими. 21 червня «очільник» Криму оголосив про безпрецедентний крок — тимчасову зупинку продажу пального на всіх автозаправних станціях. Севастополь, який має окремий адміністративний статус, запровадив аналогічну заборону на 22 і 23 червня, із можливістю її подовження.
Паралельно українські безпілотники дедалі глибше проникають у російський тил. За останні дні вони атакували нафтопереробні підприємства в Сибіру, а також завдали резонансних ударів по Москві. Після атак 16 і 18 червня над житловими кварталами російської столиці здіймалися густі стовпи диму, а відео вибуху, під час якого кришку нафтового резервуара підкинуло високо в повітря, швидко розлетілося мережею. Станом на зараз бензин уже нормують у більш ніж половині російських регіонів.
Значення Криму для Росії
Удари по Криму мають для Росії особливу вагу. Півострів залишається ключовим військовим плацдармом і логістичним центром для російської армії, хоча постійні атаки українських дронів змусили залишки Чорноморського флоту відступити до більш віддалених портів.
Але значення Криму виходить далеко за межі військової стратегії — він має потужний символічний і духовний сенс. Безкровна анексія 2014 року стала кульмінацією імперського реваншу президента РФ Володимира Путіна й суттєво зміцнила його популярність. Колишня перлина Російської та Радянської імперій стала уособленням «відродження» держави. Сам Путін тоді назвав Крим «духовним джерелом формування багатогранної, але єдиної російської нації». Втім, останнім часом він майже не коментує українські удари по півострову — так само, як і державні медіа.
Жителі Криму втрачають довіру до «влади» і не бачать перспектив
Сьогодні кримчани втрачають не лише доступ до бензину та стабільної електроенергії, а й довіру до здатності тамтешньої російської «влади» контролювати ситуацію.
Люди, які раніше почувалися захищеними, раптом відчули власну вразливість, каже одна місцева жителька. Під час її розповіді за вікном лунали автоматні черги — мобільні групи ППО намагалися збити безпілотники. Її 14-річний син, травмований пережитим, хоче покинути півострів, але мати переконує його залишитися. Як представники кримськотатарського народу, каже жінка, вони не мають іншого дому: «Це наша єдина батьківщина».
Окрім кримських татар, відкритий спротив анексії з боку місцевого населення був мінімальним. Значна частина мешканців, особливо старше покоління, яке пам’ятало Радянський Союз, сприйняла прихід Росії позитивно — через обіцянки інвестицій і підвищення соціальних виплат.
Ще 10 років тому підприємці в Севастополі мріяли переорієнтувати місто, яке традиційно жило військово-морською базою: розвивати виноробство, комерціалізувати порт, вкладатися у майнінг криптовалют. Сьогодні ці плани залишилися в минулому. За словами місцевого жителя Миколи Честякова, «люди більше не бачать жодних перспектив на майбутнє».
«Ті, у кого є гроші, намагаються купити нерухомість в інших [російських] регіонах і вивозять туди свої родини», — сказав чоловік.
Читайте также: Обсерваторія НАН України оприлюднила концепцію міжнародного центру SPACE на Голосієві
Атмосфера підозри і страху у Криму
Попри те, що українські атаки суттєво підірвали віру кримчан у здатність армії гарантувати їм безпеку, це поки не призвело до ослаблення їхньої лояльності до Росії, стверджується у статті. Для багатьох сама перспектива повернення України видається загрозливою: люди бояться відплати, а також того, що сусіди можуть донести на них через підозру в нелояльності.
Атмосфера підозри й страху на півострові лише посилюється через агресивну контррозвідувальну пропаганду, яка тут навіть жорсткіша, ніж у прикордонних регіонах Росії — Бєлгородській чи Курській областях.
«Працюєш на ворога? Готовий продати свою батьківщину? Чекаєш вказівок від свого куратора? Тоді ми йдемо за тобою», — саме так звучить одне з радіооголошень у Криму в програмі «Товаришу майоре, розберіться!».
У такій атмосфері будь-яка людина, яка фотографує або ставить зайві запитання, автоматично стає підозрілою. Так, жителя Керчі, який зробив фото паливного танкера й переслав його знайомому за кордон, цього місяця затримали. Тепер йому може загрожувати обвинувачення у державній зраді.
Втома росіян від війни і падіння рейтингу Путіна
У самій Росії війна також дедалі більше викликає втому й розчарування. Усередині правлячої еліти зростає усвідомлення того, що конфлікт заходить у стратегічний глухий кут.
Обіцянки Кремля про те, що виснажливе протистояння на Донбасі цієї весни перейде у стрімкий наступ російської армії, виявилися безрезультатними — так само, як і попередніми роками. Водночас гучні удари українських БпЛА по нафтопереробних заводах у Санкт-Петербурзі та Москві змусили багатьох росіян відчути війну вже не як щось далеке, а як частину власної реальності. До цього додаються Інтернет-блокування, організовані спецслужбами, які дедалі більше впливають на щоденне життя.
За даними опитувань російського державного соціологічного центру, в останні місяці рейтинг Путіна помітно знижується. Хоча абсолютним цифрам таких досліджень не завжди можна повністю довіряти, сама тенденція до падіння є показовою.
Закриті фокус-групи, які наприкінці травня організувала партія «Єдина Росія», показали ще тривожніший для влади сигнал: більшість учасників виступають за припинення війни незалежно від того, чи зможе РФ назвати це перемогою. Головна проблема для президента полягає не стільки у зростанні втрат, економічному тиску чи посиленні репресій, скільки у відсутності відчутного результату, який можна було б пред’явити суспільству. Саме це відчуття застою, поразки та слабкості поступово підточує легітимність Путіна. Історія Росії неодноразово показувала: правителям, яких починають сприймати слабкими, рідко дають другий шанс.
Наразі домінувальний настрій як у Криму, так і по всій Росії — це глибоке виснаження. Навіть серед тих, хто формально підтримує російську сторону, дедалі менше людей розуміють, заради чого триває ця війна.
«Нам не потрібні великі амбіції, нам не потрібно, щоб хтось намагався все покращити. Ми просто хочемо, щоб вранці сходило сонце, а влітку приїжджали туристи. Ми так втомилися від усього іншого», — сказала екскурсоводка з Феодосії Тетяна.
Україна «відрізає» росіян від Криму — останні новини
Нагадаємо, у ніч проти 25 червня Крим сколихнула масована дронова атака: вибухи гриміли у Севастополі, Сімферополі, Євпаторії, Ялті та біля Сак. За повідомленнями місцевих мешканців, внаслідок ударів по енергетичній інфраструктурі, зокрема Балаклавській та Таврійській ТЕЦ, на більшій частині узбережжя зникло світло. Також відомо про вибух у районі аеродрому «Кача».
У Севастополі запровадили термінові обмеження електропостачання через критичне перевантаження мереж. Так званий «губернатор» Михайло Развожаєв назвав це вимушеним кроком, щоб запобігти масштабним аваріям у системі. Точних графіків відключень поки немає.
Читайте также: На тлі скандалу Туск зробив несподівану заяву про українців і поляків: подробиці
