Коаліція провідних українських аналітичних центрів звернулася до Верховної Ради та Кабінету Міністрів із закликом завершити інституційне перезавантаження Бюро економічної безпеки України, повідомляє видання «Політарена».
Читайте также: Топтала прапор ЛГБТКІ+: студентка КНУ публічно перепросила за вчинок на “КиївПрайді”
Експерти наголошують: призначення нового директора БЕБ за результатами відкритого конкурсу стало лише першим етапом реформи. Наступним має бути створення повноцінної, незалежної та спроможної інституції.
Автори документа закликають надати БЕБ статус центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, забезпечити його достатніми кадровими, фінансовими й технічними ресурсами та гарантіями незалежності. Саме такі вимоги, зазначають експерти, містяться у міжнародних зобов’язаннях України, зокрема в рамках євроінтеграції, програми Ukraine Facility та Комплексного плану реформування правоохоронних органів. Європейська комісія також наголошує на необхідності переатестації персоналу та посилення інституційної спроможності БЕБ.
Чи можна виграти чемпіонат світу з футболу, маючи у своїй команді лише чотирьох гравців замість одинадцяти
Саме так автори звернення пропонують подивитися на кадрову ситуацію в БЕБ. Сьогодні орган укомплектований лише приблизно на 28%: із майже 4 тисяч передбачених посад працюють близько 1145 співробітників, а лише протягом 2025 року Бюро залишили ще близько 150 працівників. На думку експертів, без повноцінного кадрового оновлення та достатньої чисельності персоналу ефективно протидіяти економічній злочинності неможливо.
Не менш важливим є питання оплати праці. У зверненні зазначається, що для розрахунку посадових окладів працівників БЕБ застосовується базовий коефіцієнт 2102 грн, тоді як в інших антикорупційних правоохоронних органах — 3328 грн. Саме тому експерти пропонують внести зміни до постанови Кабінету Міністрів №1068 та вирівняти фінансове забезпечення БЕБ із НАБУ та ДБР.
Читайте также: Олег Винник потрапив до списку небажаних артистів у Молдові
Тіньова економіка України, за різними оцінками, вже наближається до трильйона гривень. Саме БЕБ має стати ключовим органом у боротьбі з економічними злочинами. Тож виникає закономірне запитання: чи може держава розраховувати на максимально ефективну боротьбу з мільярдними схемами, якщо оплата праці детективів залишається неконкурентною?
Підхід, який традиційно пов’язують із реформами першого прем’єр-міністра Сінгапуру Лі Куан Ю, ґрунтувався не лише на жорсткій відповідальності посадовців, а й на конкурентній оплаті праці державних службовців. Логіка була простою: якщо держава хоче залучити найкращих фахівців і мінімізувати корупційні ризики, вона має створити професійну, незалежну та гідно оплачувану державну службу. Йшлося не про підвищення зарплат заради зарплат, а про створення ефективної державної інституції.
У зверненні аналітичні центри закликають завершити реформу БЕБ, забезпечивши кадрове оновлення, переатестацію персоналу, належне фінансування, вирівнювання системи оплати праці з НАБУ та ДБР, рівні соціальні гарантії, інституційну незалежність, прозору оцінку ефективності роботи та відкриту звітність перед суспільством.
Звернення підписали CASE Україна, Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації, Український інститут правової політики, Growford Institute, Advanter Group, Інститут податкових реформ, Центр громадської експертизи, Асоціація податкових консультантів, Мережа захисту національних інтересів «АНТС», Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, Податкова група Економічної експертної платформи, Інститут фінансів та права та Аналітичний центр «Технології Прогресу».
Читайте также: Ryanair змінює правила для пасажирів із дітьми: що тепер можна отримати безкоштовно
