Мешканка Одеси тримає у квартирі майже 50 котів. Про це ТСН.ua розповіла сама жінка, оскільки потребує підтримки та допомоги. В одній із багатоповерхівок міста мешкає пані Оксана та до п’яти десятків котів, а ще пес, якого звати Кіт.
Читайте также: Київ “розжарює” ще більше: синоптики попередили, яка буде погода на вихідних
Історія Оксани вражає, бо це ще один приклад, як щира любов та піклування про тварин і самотність можуть загнати людину у соціальну пастку.
Від розради для хворої матері до десятків «хвостів»
Оксана розповідає, що з 2008 року вона доглядала за хворою мамою, яка перенесла два інсульти. Її матір не могла ходити й дуже боялася залишатися самою. Єдиною розрадою для жінки, коли донька йшла у справах, був кіт. Але тварина раптово померла.
«Я дуже переживала, а мама каже: „Піди до притулку і візьми іншого кота“. Я принесла звідти породистого котика, якого господарі залишили у під’їзді, а самі виїхали до Франції. Він був дуже тихеньким, увесь час сидів у мами за спиною. Згодом до мене на вулиці прибилося кошенятко, воно тричі попадалося мені на очі, і я забрала його додому. Котик виявився дуже жвавим і непосидючим, навіть на люстру та шафу залазив.
А потім у під’їзді хтось залишив маленьке кошенятко. Воно було дуже кволе і голосно пищало. Сусіди подивились і розійшлись, а я забрала тваринку до себе, виходила. Думала, що це кіт, а виявилося — кицька. З неї і розпочалася моя епопея з котами. Кішку, до речі, звали Бурумка, її вже немає, померла», — розповідає ТСН.ua Оксана.
Від 2011 року в однокімнатній квартирі Оксани почали з’являтися нові коти. А коли померла мама у 2015 році, їхня кількість почала стрімко зростати.
Зараз у помешканні живе до 50 котів. Жінка мешкає сама, а її життя перетворилося на постійний догляд за чотирилапими та пошук їжі для них. Бувало навіть, що вона виходила на вулицю і просила пожертви, як волонтен для власного притулку тварин. Минулої зими Оксана через це навіть застудилася і хворіла.
«Через запах котів не вийшло з мене масажиста»
Одеситка зізнається, що через життєві обставини та здоров’я їй вкрай важко знайти постійний заробіток.
«Мені 54 роки, я не маю постійної роботи. Можливо, через те, що я пізня і єдина дитина в родині, і мене до праці ніхто не примушував. Тому завжди була на підробітках. Намагалася влаштуватися масажисткою, але не вийшло з мене масажиста через запах від котів. Взагалі мені складно контактувати з людьми, інша справа — тварини, але підробіток постійно шукаю. Зараз мене запросив священник — поратися на його невеличкому городі. Але два дні я поносила відра з водою, і в мене прихопило спину, бо маю проблеми з хребтом та попереком. За це мені дають 400 гривень. На більш складну роботу піти не можу, бо маю слабке здоров’я», — каже Оксана.
Жінка розповідає, що хотіла влаштуватися до Одеського зоопарку, але ця робота насправді більш чоловіча — треба піднімати важкі предмети, закривати й відкривати масивні клітки. Тож зрозуміла, що не впорається і цей варіант відпав.
Останні три роки Оксані допомагала небайдужа одеситка, яка має власний бізнес — купувала корм для котиків, допомагала фінансово. Проте зараз через кризу та сімейні обставини вона перестала це робити.
Читайте также: Росія скинула бомбу на будинок в обласному центрі: сильні руйнування, багато травмованих, під завалами – люди
«Тому намагаюсь впоратися з усім сама і фактично живу одним днем, щоб забезпечити тварин їжею. Дуже важко. На всіх нас треба в день 500 гривень, а тих 400, якими мені допомагає священник, нам критично не вистачає. Мої коти їдять корм Cat Chow, іншого не можуть, бо починаються проблеми зі шлунками і нападають різні хвороби. А їх лікування мені обходиться ще дорожче. На тиждень потрібен мішок цього корму на 14 кілограмів, а насправді треба мішок на 21 кілограм, щоб усі понаїдалися», — ділиться жінка.
Співіснування з сусідами та побут у однокімнатній квартирі
Щодо сусідів по багатоповерхівці, то Оксана каже: якщо вона встигає вчасно міняти наповнювач, то людям абсолютно байдуже, скільки у неї тварин у квартирі і як вона там живе.
«Якщо не встигла і є сморід, то їм це дуже заважає. Тому, звісно, є незадоволені. Я намагаюсь вчасно прибирати і закриваю котів у кімнаті. Через це з сусідами періодично виникають суперечки, але переважно все тихо. Коти сплять на шафі, у тумбі, один біля одного. Я їм віддала усю кімнату, облаштувала все під них. Планую зробити їм щось на зразок вольєра, але на це потрібен час і гроші, а вони у мене витрачаються на пошук корму», — розповідає Оксана.
Пес на ім’я Кіт та коти, які знають свої імена
Окрім котів, у квартирі Оксани мешкає пес. Його вона зустріла випадково посеред вулиці. Він стояв на дорозі і ніби думав, куди йому піти — старенький, з травмованою лапою, але в нашийнику.
«На наступний день я зустріла його знов, уже без нашийника, і забрала до себе. Він прийняв усіх моїх 50 котів, а вони — його. Хоча одна кішка трішки з ним конфліктувала, але потім помирились. Пес дуже спокійний, дуже розумний, і звати його Кіт. Подумала, що це буде найкраще ім’я для собаки, який живе разом із котами. Він, до речі, реагує на це ім’я, хоч це і кумедно, коли кличеш „Кіт!“, а прибігає пес. Годую його собачим кормом Brit, на який теж потрібні кошти», — розповідає Оксана.
Взагалі кожна тварина жінки має власне ім’я. Для самотньої одеситки її вихованці вже давно перестали бути просто домашніми улюбленцями — вона дивиться на них, як на живі дші і за пикладом ветеринарів Одеси називає їх людьми і сприймає як власну зграю.
«Ось кішка Сюма — вона наш старожил, їй 14 років. Ще був кіт Сергійко, йому було теж 14 років, але він мав проблеми з нирками і помер. Сюма — з його посліду. Чим старіші коти, тим більше вони мене розуміють та відчувають. Ще є чорненька Нюша, моя улюблена киця. Бобик — він як білка, дуже спритний. Ромчик — дуже допитливий котик. А взагалі, всі вони мої улюблені, вони мені як діти. Вони всі дуже різні, але я їх розрізняю за очима і кожного кличу на ім’я. І найцікавіше — вони самі знають, як їх звати, відгукуються. Саме тому я не хочу віддавати їх до притулку, як мені усі радять», — підсумовує Оксана.
Як допомогти тваринам і жінці?
Для тих, хто має можливість і бажання підтримати Оксану та її вихованців кормом, жінка залишила свої контакти для відправки допомоги:
Куди надсилати: м. Одеса, Черемушки, відділення Нової пошти № 68 (вулиця Радісна, 2/4).
Читайте также: Курс валют на суботу, 20 червня: скільки коштують долар, євро і злотий
Отримувач: ОСТАПЧУК ОКСАНА ЄВГЕНІВНА
Телефон: 0687460822
