Україна дедалі активніше б’є по російській логістиці в тилу, і це вже створює для армії РФ серйозні проблеми. Йдеться про удари по дорогах, залізниці, складах, паливній інфраструктурі та інших об’єктах, які забезпечують російські війська на фронті.
Читайте также: Трамп заявив лідерам G7, що “він — бос”: що сталося далі (відео)
Як пише The New York Times, новий етап української кампанії безпілотників може змінювати ситуацію на полі бою.
Якщо раніше дрони перетворили прифронтову смугу на зону постійного ураження, а далекобійні удари почали регулярно діставати нафтову інфраструктуру та оборонні заводи РФ, то тепер Київ зосереджується на середній глибині російського тилу.
Йдеться про маршрути постачання, які в окремих випадках розташовані більш ніж за 160 км від лінії фронту. Українські військові називають цю кампанію “логістичною блокадою”.
Що змінюють українські удари
Україна атакує незахищені вантажівки, потяги та інші об’єкти в тилу російських військ за допомогою дронів із модернізованими двигунами й батареями, зв’язком Starlink та новими елементами штучного інтелекту.
За оцінками видання, посилення таких ударів уже призводить до проблем із пальним, ускладнює ротацію російських підрозділів і знижує активність військ РФ на фронті.
“Ось що нового, і ось що справді шкодить росіянам”, — сказав відставний австралійський генерал і дослідник Інституту Лоуї Мік Райан.
За його словами, скоординована українська кампанія ускладнює Москві нарощування темпу наступу. Весняні та літні атаки РФ поки не дали помітних результатів.
Росія втрачала території у травні
За даними українського проєкту DeepState, травень став першим місяцем із 2023 року, коли Росія мала чисті територіальні втрати.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що у травні Україна повернула майже на 40 квадратних миль більше територій, ніж втратила.
Удари по логістиці РФ стали частиною ширшої кампанії, яка охоплює одразу кілька рівнів: ближню “зону ураження” біля фронту, середню глибину постачання на окупованих територіях і далекі об’єкти вже на території Росії.
Україна нарощує виробництво дронів
Українські підприємства виробляють дедалі більше безпілотників. За даними українських посадовців, це дозволяє щомісяця завдавати понад 5000 ударів середньої та великої дальності.
Міністр оборони Михайло Федоров заявляв, що минулого місяця українські сили завдали вдвічі більше ударів на відстані щонайменше 30 миль від лінії фронту, ніж у квітні.
Інститут вивчення війни у Вашингтоні зазначав, що такі удари можуть означати перехід війни в нову фазу. На думку аналітиків, Україна отримує обмежене в часі вікно можливостей для механізованих наступальних дій, якщо зможе дезорганізувати російські сили на всю оперативну глибину.
Старший науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб Джек Вотлінг у Foreign Affairs також писав, що війна може перебувати на поворотному етапі. За його оцінкою, погіршення бойових показників Росії дає Україні шанс підштовхнути Москву до припинення вогню.
Чому перевага може бути тимчасовою
Водночас українські військові визнають, що нинішнє вікно можливостей може швидко закритися, якщо Росія адаптується.
Читайте также: Топмодель Жозефін Скрівер знялася топлес у сміливій фотосесії на пляжі
Командир другого батальйону Першого окремого центру безпілотних систем із позивним “Кіт” заявив, що головна ідея полягає в тому, щоб Росія “по-справжньому відчула війну” і зрозуміла, що відстань більше не гарантує безпеки.
За даними Генштабу, вже наступного дня після цієї заяви українські сили успішно вдарили по російських нафтопереробних заводах, складах і системах ППО в Росії та на окупованих територіях.
Які проблеми залишаються
Попри успіхи української дронової кампанії, ситуація для України залишається складною. Росія продовжує руйнувати міста на сході, які є важливими для оборони Донбасу.
Крім того, після зимових ударів РФ по енергетичній інфраструктурі Україна побоюється нової гуманітарної кризи, якщо війна затягнеться ще на одну зиму.
Президент Володимир Зеленський попереджав, що запаси ракет до систем Patriot в Україні досягли критичного рівня, а Москва використовує цю вразливість для ударів по Києву та інших містах.
Українські військові наголошують, що зберегти темп можна лише за умови подальшого нарощування виробництва озброєнь.
У травні Михайло Федоров оголосив про плани спрямувати понад 113 млн доларів на розробку зброї для кампанії “логістичної блокади”. За даними Кільського інституту, європейські країни цього року виділили на виробництво дронів в Україні 1,63 млрд доларів, що вже перевищує обсяги фінансування за весь 2025 рік.
Чому важлива власна оборонна промисловість
Україна роками просила союзників надати зброю, здатну бити на великі відстані. Однак західні системи часто обмежувалися дефіцитом боєприпасів, політичними умовами щодо дальності застосування та технічними складнощами з ураженням рухомих цілей.
Через це Київ зробив ставку на розвиток власної оборонної промисловості.
Представник української компанії, яка виробляє реактивний дрон “Барс”, розповів, що 2024 року компанія мала контракт на 112 ударних дронів великої дальності. Новий контракт, за його словами, уже передбачає постачання 25 тисяч дронів, здатних бити на середні й великі дистанції.
Де кампанія працює найпомітніше
Найбільш помітні результати ударів по російській логістиці, за оцінками видання, є на південному фронті. Саме там географія сприяє українським силам.
Цей район включає так званий сухопутний коридор РФ до окупованого Криму. Москва використовує близько 185 миль відкритих автошляхів для постачання своїх військ.
Українські військові заявляли, що оператори дронів встановили повітряний контроль над частиною цього маршруту, що суттєво ускладнило постачання російської армії та доставку пального до Криму.
Єдиним іншим прямим зв’язком між Росією і Кримом залишається Керченський міст, який Україна вже неодноразово атакувала.
Українські командири вважають, що Росія не зможе безкінечно розтягувати ППО та війська на дедалі більші відстані, які тепер здатні долати українські дрони.
Читайте также: Даша Квіткова перед весіллям замилувала сімейними фото з 4-річним сином та нареченим-футболістом
