Оприлюднення урядом США сотень раніше засекречених повідомлень про непізнані аномальні явища знову посилило інтерес до теми можливих візитів інопланетян на Землю. Додатково увагу до цієї теми привернув новий фільм Стівена Спілберга “День розкриття”, присвячений позаземному життю.
Читайте также: Таропрогноз на 18 червня 2026 року: кому день принесе несподіваний шанс, а кому варто переглянути свої рішення
Про це йдеться в матеріалі Science Alert.
Опитування в Австралії, США та інших країнах показують, що приблизно третина людей вірить у присутність інопланетян на Землі. Водночас наука пропонує кілька причин, чому навіть за існування позаземного життя його представники навряд чи відвідують нашу планету.
Космос занадто великий
Перша і найочевидніша причина — величезні відстані у Всесвіті.
Найближча до Сонця зоря, Проксима Центавра, розташована приблизно за 40 трлн км від Землі. Це близько 4,3 світлового року.
Світловий рік — це відстань, яку світло проходить за рік зі швидкістю близько 300 тис. км/с. Сучасні космічні апарати рухаються значно повільніше.
Навіть Parker Solar Probe, один із найшвидших апаратів, досягає швидкості близько 191 км/с. Це лише приблизно 0,064% швидкості світла. За такої швидкості подорож до Проксими Центавра тривала б близько 6650 років.
Тобто міжзоряні подорожі в межах одного людського життя вимагали б технологій, які дозволяють рухатися майже зі швидкістю світла. Але навіть це створює нові проблеми.
Згідно з теорією відносності Альберта Ейнштейна, час для об’єкта, який рухається дуже швидко, минає повільніше. Це явище називають уповільненням часу.
Для астронавтів на Міжнародній космічній станції ефект майже непомітний, але для подорожей між зорями він був би набагато серйознішим. Цивілізація, яка відправила б екіпаж до Землі й назад, могла б отримати мандрівників, які повернулися б на планету через десятки або сотні років за її власним часом.
Для таких подорожей потрібна колосальна енергія
Друга причина — майже неймовірні енергетичні витрати.
Що швидше рухається космічний корабель, то більше енергії потрібно для його розгону. При наближенні до швидкості світла енергетичні потреби зростають до практично недосяжного рівня.
Крім того, космос не є абсолютно порожнім. У ньому є частинки, які на дуже високих швидкостях можуть стати небезпечними для корабля, обладнання та екіпажу.
Розріджені атоми водню за швидкості, близької до світлової, можуть перетворюватися на потужне випромінювання. Це створює ризик радіаційного ураження, перегріву та поступового руйнування корпусу корабля.
Теоретично фізики розглядають моделі руху швидше за світло, зокрема концепцію “міхура” або викривлення простору. Однак такі ідеї поки залишаються суто гіпотетичними й потребують енергетичних витрат, які людство наразі не може забезпечити.
Тому виникає логічне питання: навіщо розвиненій цивілізації витрачати такі ресурси заради польоту на Землю? Якщо вона достатньо технологічна, щоб подолати міжзоряні відстані, більшість потрібних ресурсів вона, ймовірно, могла б отримати або створити у власній системі.
Земна біосфера може бути небезпечною
Третя причина пов’язана з унікальністю Землі.
Життя на нашій планеті розвивалося разом із її атмосферою та хімічним середовищем. Наприклад, кисень став важливою частиною атмосфери завдяки діяльності ціанобактерій приблизно 2,4 млрд років тому.
Читайте также: Українка в США готує для сім’ї та отримує тисячі гривень за кілька годин — її меню з 8 страв
Для людей кисень є життєво необхідним, але водночас це дуже реактивний елемент. Для істот, які еволюціонували в іншій атмосфері, земне повітря могло б бути токсичним або агресивним.
Теоретично інопланетяни могли б використовувати захисні костюми, як це роблять люди в небезпечних середовищах. Однак у популярних повідомленнях про нібито контакти з інопланетянами такі деталі зазвичай не описуються.
Це не є доказом відсутності позаземного життя, але робить ідею регулярних візитів інопланетян на Землю менш переконливою з наукової точки зору.
Чи означає це, що інопланетян не існує
Науковці не виключають існування життя за межами Землі. Навпаки, сучасні дані про Всесвіт показують, що потенційно придатних для життя планет може бути дуже багато.
Астрономи вже виявили близько 6200 екзопланет у понад 4700 зоряних системах. Водночас жодна з них поки не є точною копією Землі або Сонячної системи.
У нашій галактиці понад 100 млрд зір, і біля багатьох із них можуть існувати планети. Деякі з них теоретично можуть мати умови, придатні для життя.
Ближче до нас можливими місцями для пошуку мікробного життя вважають Марс, Європу — супутник Юпітера, а також Енцелад і Титан — супутники Сатурна.
Якщо життя буде знайдено хоча б ще десь у Сонячній системі, це значно підвищить імовірність того, що воно поширене і в інших частинах Всесвіту.
Чому ми досі нікого не знайшли
З 1960 року людство намагається шукати ознаки розумного життя за допомогою радіоастрономії. Серед найвідоміших ініціатив — Інститут SETI у Каліфорнії та проєкт Breakthrough Listen, який базується в Оксфордському університеті.
Попри десятиліття пошуків, переконливих сигналів від позаземних цивілізацій поки не знайдено.
Одна з причин — масштаб часу. Людство має технічну можливість шукати такі сигнали лише приблизно останнє століття, тоді як Всесвіту близько 13,8 млрд років.
Це означає, що навіть якщо розумне життя існує, знайти його саме в наш часовий проміжок надзвичайно складно.
Водночас науковці наголошують: складність пошуку не означає, що його не варто продовжувати. Адже якщо не шукати взагалі, шанси знайти відповідь дорівнюватимуть нулю.
Читайте также: Джамала показала себе 30 років тому в Криму та розчулила архівним відео з дитинства
