У Києві відбулася масштабна та надзвичайно важлива подія для всіх, кому небайдужа доля чотирилапих — відкрилася унікальна платформа «Зоосвідомі». Цей майданчик об’єднав волонтерів, зоозахисників, медиків та небайдужих громадян, які щодня рятують тварин, вивозять їх під обстрілами з зони бойових дій, лікують у госпіталях та допомагають знайти нову, люблячу родину.
Читайте также: Лубінець шокував свавіллям ТЦК: тисячі скарг та загадкова смерть чоловіка у Дніпрі
Наскільки важко займатися евакуацією хвостиків на п’ятому році війни, чому змучена тварина не одразу готова піти в родину і чому особливий собака чи кіт — це не про жалість, а про велику любов — у зворушливому репортажі кореспондентки ТСН Наталі Нагорної.
Які проблеми із евакуацією тварин
Форум зоозахисників проходив у дивовижній атмосфері — під повноцінним «хвостатим контролем». Багато учасників прийшли на захід разом зі своїми чотирилапими вихованцями, які уважно спостерігали за дискусіями та вчасно «коментували» виступи голосним гавкотом. Головна теза, яку намагалися донести організатори платформи: справді цінувати людське життя спроможна лише та людина, яка поважає і цінує кожне живе створіння навколо себе.
Проте з кожним роком займатися порятунком стає дедалі складніше. Співорганізаторка платформи «Зоосвідомі» Ольга відверто ділиться, що зараз у світі суттєво зменшилися обсяги фінансової допомоги та донатів на тварин, оскільки міжнародна спільнота часто не сприймає цю проблему як глобальну чи пріоритетну. Насправді ж вивезення пухнастих із лінії вогню — це не лише смертельний ризик для волонтерів, а й величезні витрати на спецтранспорт, паливо, клітки та медикаменти.
Зоозахисники наголошують: якщо суспільство та держава не усвідомлять гостру необхідність підтримки тварин, це швидко обернеться серйозною екологічною та гуманітарною загрозою вже для самих людей. Крім того, часто саме домашні улюбленці стають причиною загибелі цивільних на фронті — люди панічно бояться, що їх не приймуть на новому місці в евакуації з великим собакою чи кількома котами, тому до останнього зволікають із виїздом та гинуть під завалами власних домівок.
Оля Вітер, відома зоозахисниця організації «UAnimals»: «Людям працездатного віку та літнім громадянам виїхати разом із тваринами об’єктивно набагато складніше. Через острах залишити своїх улюбленців напризволяще багато хто відмовляється від евакуації, залишається в зоні бойових дій і, на превеликий жаль, гине разом із ними».
Шлях до відновлення: як наново навчити тварину довіряти людям
Ще один важливий аспект, який детально розбирали на платформі — це психологічна готовність чотирилапих біженців до всиновлення. Далеко не кожна кішка чи собака, яка пережила жахи обстрілів, голод, контузію чи тривалу ізоляцію, здатна відразу без проблем піти жити у нову міську квартиру. Тваринам із важким прифронтовим досвідом життєво необхідний адаптаційний, підготовчий етап.
Керівниця центру адопції «Зачин» Ольга Валькевич детально розповіла про специфіку реабілітації таких хвостиків. За її словами, повернення собачої чи котячої довіри до людини вимагає колосального часу, терпіння та професійного підходу. Тварини часто перебувають у глибокому стресі, лякаються гучних звуків або проявляють захисну агресію, тому перед знайомством із новими петбатьками вони мають пройти обов’язкову м’яку підготовку з кінологами та зоопсихологами.
Особлива Тигрина Олександрівна та філософія зооінклюзії
Окремою, надзвичайно сильною частиною форуму стала дискусія про інклюзію тварин із невиліковними травмами чи ампутаціями. Ця тема є дуже близькою та глибоко особистою і для самої кореспондентки ТСН Наталі Нагорної — у її родині вже тривалий час щасливо живе повністю сліпа кішка на ім’я Тигрина Олександрівна.
Зоозахисники наголошують: інвалідність чи травма у тварини — це в жодному разі не привід для постійних сліз, жалю чи, тим паче, усипляння. Особливість хвостика за правильного підходу може стати його унікальною «фішкою», яку просто потрібно прийняти та щиро полюбити.
Читайте также: Оля Полякова вперше за тривалий час показала 63-річну маму та доньку після довгої розлуки
Ігор Донських, петбатько незрячого кота: «Інклюзія у тварин — це те, що має не тиснути на жалість, а те, що здатне стати родзинкою вашого улюбленця. Купувати тварину за великі гроші в елітних розплідниках абсолютно необов’язково, коли в притулках чекають сотні особливих очей».
З цим твердженням повністю погоджується і петмама Анастасія Іваніченко. Дівчина поділилася власним досвідом всиновлення звичайного безпородного собаки з притулку і запевнила присутніх, що бути батьками такого врятованого хвостика — це не менше, а подекуди й значно більше щастя, аніж володіти суперпородистим цуценям із купою сертифікатів та медалей.
Як кожен може допомогти хвостикам прямо зараз
Учасники платформи «Зоосвідомі» сформували кілька простих, прикладних та ефективних порад для українців, які хочуть долучитися до порятунку беззахисних життів:
фінансово підтримувати перевірені притулки та системно донатити благодійним фондам на евакуаційні рейси;
не боятися брати тварин із притулків або відкривати свої домівки для тимчасової перетримки;
активно розповідати історії врятованих тварин у своїх соціальних мережах, допомагаючи їм швидше знайти родину;
і найголовніше — ніколи, за жодних екстремальних обставин не кидати та не зраджувати тих, хто так сильно вам довіряє і безмежно любить.
До слова, волонтери нагадують, що вже цієї п’ятниці в усьому світі та в Україні відзначатиметься популярний день «Приведи собаку в офіс». Це чудовий привід показати своїх улюблених вихованців колегам, поділитися теплом і надихнути інших на всиновлення чотирилапих друзів із притулків.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: Життя, які так само важливі: чому евакуювати тварин стає дедалі складніше та дорожче
Читайте также: У смугастому костюмі і на шпильках: струнка Меланія Трамп з’явилася на заході у Білому домі
