Зазвичай медузи плавають дуже близько до водної поверхні в пошуках їжі, орієнтуючись на сонячне світло. Проте після сильних дощів ці тварини раптово зникають із верхніх шарів водойм, опускаючись значно глибше. Вчені змогли пояснити таку аномальну поведінку морських організмів за допомогою звичайних законів фізики.
Читайте также: Квартири від держави: хто може отримати 2 мільйони гривень на житло і що можна купити за такі гроші
Про цей дивовижний природний феномен та його несподівану розгадку пише Phys.org.
Несподіване відкриття
Команда німецьких науковців вирушила до Національного парку Еверглейдс у Флориді, щоб зібрати кубомедуз виду Tripedalia cystophora. Ці тварини мають складні очі та демонструють цікаву поведінку, але після тропічної зливи дослідники взагалі не змогли знайти їх на звичному мілководді. Це раптове зникнення змусило вчених відтворити подібні умови у власній затемненій лабораторії.
Причиною такої поведінки стало розшарування води, яке виникає після рясних опадів на узбережжі. Легша прісна вода формує верхній шар над більш щільною солоною водою, а між ними утворюється перехідна зона під назвою галоклин. За допомогою штучного інтелекту науковці зафіксували, що медузи постійно намагалися пробитися крізь цей бар’єр до світла, але раз за разом зазнавали невдачі.
Фізичний бар’єр замість біології
Раніше вважалося, що організми просто уникають певних зон або ж зміна солоності тимчасово погіршує їхні навички плавання. Однак нове дослідження довело, що під час активного руху вгору медузи виштовхують щільнішу солону воду у світліші шари. Цей процес створює так званий стратифікаційний опір, який швидко забирає енергію тварин та суттєво зменшує їхню плавучість.
Читайте также: Понад місяць на Рівненщині шукали 15-річного хлопця: чим усе завершилося
Виходить, що тварини створюють собі додатковий опір власними рухами, що робить перетин галоклину фізично неможливим. За словами авторів дослідження, ця невидима межа працює за тими ж законами, що й електронні транзистори, контролюючи пропускну здатність середовища. Таким чином, вертикальний розподіл цілої популяції тварин у дикій природі диктується суто фізикою меж, а не їхньою фізіологією чи поведінкою.
Нагадаємо, Узбережжя Західної Австралії заполонила зграя смертельно небезпечних медуз-коробок. Ці істоти можуть належати до нового виду, який ще не має офіційної назви.
Читайте также: Антарктида перетворюється на “газон”: хто посіяв траву і чим це загрожує крижаному континенту
