У Верховній Раді зареєстрували альтернативний законопроєкт №15254-1, який пропонує скоротити кількість обов’язкових предметів на Національному мультипредметному тесті з чотирьох до трьох. Згідно з пропозицією, абітурієнти мають складати українську мову, історію України та один предмет на вибір. Математика водночас залишиться обов’язковою лише для тих спеціальностей, де вона є профільною — зокрема для технічних, інженерних та інших напрямів, які потребують математичної підготовки.
Читайте также: Що посадити на терасі та балконі: 8 ароматних рослин, що відлякують комарів, мух та мошок
Ініціатива вже спричинила гучну дискусію в соцмережах, повідомляє ТСН.ua.
Після появи законопроєкту президент Київської школи економіки Тимофій Милованов запитав у соцмережах: “А навіщо взагалі математика? Хтось може чітко пояснити?”
У коментарях користувачі почали наводити аргументи на користь обов’язкової математики. Зокрема, писали, що вона потрібна не лише майбутнім інженерам, а й для базової здатності перевіряти цифри, мислити структурно, працювати з даними, розуміти технології, штучний інтелект, медицину та економіку.
Засновник і CEO платформи Lobby X Владислав Грезієв різко висловився про тих, хто підтримує вилучення математики з НМТ.
“Виключення математики з НМТ в основному підтримують люди, які погано вивчили математику в школі”, — написав він.
Ректор Kyiv School of Economics Тимофій Брік звернув увагу, що слабка підготовка з математики може обмежити можливості вступників. За його словами, без нормального результату з цього предмета дитина не зможе вступити на найкращі факультети провідних українських університетів, зокрема КНУ, КПІ, Каразіна, Франка, КАІ, УКУ та KSE.
На зауваження користувачів, що ті, кому математика потрібна, і так її оберуть, Брік відповів, що ризик полягає в іншому.
“Скоріш буде інакше. Молоді люди не будуть розвиватись та не будуть мати стимулів для розвитку в математиці та інженерії. І вони або не будуть знати, або не будуть вмотивовані, або будуть налякані і не будуть вступати. Це не буде видно відразу, але поступово з року в рік”, — зазначив він.
У соцмережах також почали наводити побутові приклади, чому базова математика потрібна кожному. Одна з користувачок згадала ситуацію в кав’ярні, коли бариста не зрозуміла прохання налити “2/3 води” у чашку.
“Спочатку ми подумали, що це прикол, але це був не прикол. Тому, може, не будемо все ж скасовувати обов’язковість НМТ з математики?” — написала вона.
Викладачка математики зазначила, що не йдеться про щоденне використання всього шкільного курсу, однак базові навички мають бути у людини, яка претендує на вищу освіту.
Інша користувачка розповіла, що після школи давно не повторювала формули, але змогла швидко пройти тест на базовий бал.
“Я закінчила школу 12 років тому, сьогодні після робочого дня і тренування сіла пройти той НМТ. Натикала на 12 балів за 15 хвилин. Я не пам’ятала майже нічого з формул, чисто порахувала рівняння та щось по геометрії”, — написала вона.
Шахіст Андрій Сергієнко також висловився за базовий рівень перевірки знань.
“Обрати рік прийняття Конституції України з варіантів 1173, 1214, 1347 та 1996 — це не історія. Це здоровий глузд. Порахувати висоту двох стовпчиків — це не математика. Це базові вміння кожної людини, яка претендує на здобуття вищої освіти”, — зазначив він.
Читайте также: Як почистити злив на кухні: чому експерти не радять соду та оцет
Водночас противники обов’язкової математики ставлять питання, чому саме цей предмет має залишатися обов’язковим для всіх, якщо для різних спеціальностей потрібні різні знання.
«Якщо вам потрібно при вступі в авіаційний скласти іспит з математики, то складайте. Хто вам не дає? Але при вступі в мед там потрібні знання з хімії та біології. Але ж ніяк не математика», — зазначила одна з користувачок.
Інші наголошують, що вища освіта не є обов’язковою для всіх, а тому вступники мають бути готові до вимог університетів.
«Вища освіта — це не базовий мінімум, вона потрібна не всім. І хто хоче йти вчитися у вищий навчальний заклад, той і буде гризти землю», — написали у Threads.
Окрема частина дискусії переросла в суперечку між “гуманітаріями” та “технарями”. Одні користувачі застерігають, що країні, яка воює та розвиває військово-промисловий комплекс, потрібні інженери й прикладні спеціалісти. Інші відповідають, що гуманітарна освіта також важлива, але базовий рівень математики має бути у всіх.
«Сорі, але гуманітарій не дорівнює тупий. Я навчалась в університеті та працюю у гуманітарній сфері. Базову шкільну програму я знаю», — написала одна з користувачок.
У дискусії також згадали, що математика може знадобитися навіть у гуманітарних або юридичних професіях.
«Я юрист. Гуманітарій. Не люблю математику, але здавати довелось. А потім у моєму житті з’явились позови про виділення частки майна в натурі і спроби вирахувати площу 3/25 частки будинку. Тому вчіть, діти, математику, не будьте як я», — написала користувачка.
Комунікаційниця Олена Тимошенко звернула увагу, що суперечка навколо НМТ показала нерозуміння ролі математики в освіті.
«Дискусія про не/обов’язковість НМТ із математики говорить лише про одне: велика кількість людей, які ніколи і ніяк не були дотичні до освітнього сектору, не уявляють собі, що таке PISA, і чому саме математика там є основною дисципліною для аналізу результатів», — написала вона.
Поки що йдеться лише про альтернативний законопроєкт. Остаточне рішення щодо формату НМТ має ухвалити Верховна Рада. Однак сама ініціатива вже стала приводом для ширшої дискусії — не лише про вступні іспити, а й про якість шкільної освіти, майбутнє українських університетів та те, які навички мають бути базовими для випускників.
Також нагадаємо, що у Києві в соцмережах розгорілася дискусія через намети, які містяни ставлять на станціях метро під час повітряних тривог. Після чергової масованої атаки частина людей поскаржилася, що у підземці не вистачало місця, тоді як окремі пасажири займали значну площу великими наметами, стільцями та речами.
Читайте также: Оновлено рейтинг найкращих боксерів світу поза ваговою категорією від ESPN — де Усик
