Будапешт “дотис” угоду про права угорців на Закарпатті: на які поступки пішла Україна

Київ та Будапешт узгодили 11 пунктів щодо прав угорської нацменшини на Закарпатті.

Читайте также: В Україні спіймали серійного маніяка, про якого знають 20 років

Про досягнення компромісу напередодні, 3 червня, офіційно заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. 20-сторінковий документ із 11 пунктів потрапив до «Радіо Свобода».

Поступки в освітній сфері

Навчальні заклади з класами нацменшин отримають статус «школи нацменшини». Вони зможуть дублювати вивіски угорською мовою, а директор або його заступник обов’язково мають володіти нею.

Учні класів із навчанням мовами нацменшин зможуть використовувати їх і під час інших форм взаємодії між собою та з учителями.

Офіційні документи про освіту можуть дублюватися мовою меншини на прохання батьків.

Для випускників, які навчалися мовою нацменшини, завдання зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) можуть перекладати відповідною мовою, крім тестів з української мови й історії.

Водночас Україна залишає за собою право розширити перелік предметів державною мовою в класах, де навчаються представники нацменшин, якщо будуть заяви двох третин батьків у класі.

«Українська сторона вважає, що в межах 11 пунктів сторони загалом досягли погодження основних підходів та формулювань у сфері освіти», — йдеться наприкінці розділу про освіту.

Зауважимо, що саме освітній блок був ключовим предметом суперечки між Києвом і Будапештом протягом останніх років.

Суспільно-політичні та культурні зміни

Другий великий блок домовленостей стосується розширення прав угорської нацменшин у публічному просторі.

Місцева влада

Місцеві органи влади на територіях, де угорці складають значну частину населення, можуть вимагати від своїх кадрів знання мови нацменшин чи організовувати відповідні курси. Відповідно, мови меншин можуть використовуватися у спілкуванні з місцевими органами влади.

Читайте также: Чого жінки насправді хочуть від чоловіків: 30-річне опитування розкрило нові червоні прапорці у стосунках

Законодавство

Обов’язковими стають консультації з нацменшинами щодо проєктів законів, які стосуються їхнього правового статусу.

Окрім усної й письмової форм використання своєї мови, представник нацменшин отримує також право користуватися нею в електронній формі.

Вибори та агітація

Публічні заходи — зустрічі з виборцями чи спортивні конкурси — можуть влаштовувати їхньою мовою.

У межах підготовки виборів агітація й роз’яснення порядку голосування дублюватиметься мовами нацменшин. А на місцевих виборах у місцях традиційного проживання нацменшин — і текст виборчого бюлетеня.

Топоніми та вивіски

У населених пунктах із нацменшинами можуть з’явитися вивіски офіційних назв їхніми мовами на будівлях органів місцевого самоврядування, включно з обласними радами й комунальними підприємствами за відповідним рішенням місцевої ради.

Назви вулиць, площ, скверів та інших об’єктів топоніміки дублюватимуться відповідною мовою.

Символіка

Угорська символіка може використовуватися на офіційних державних заходах, але не домінувати візуально над українською символікою й не суперечити законодавству України.

Раніше видання Financial Times повідомило, що Угорщина зняла 17-місячне вето на вступ України до ЄС.

Нагадаємо, раніше Петер Мадяр назвав переговори на експертному рівні «обнадійливими» та висловив сподівання на швидке фінальне врегулювання всіх технічних питань.

Читайте также: Чому яскравий жовток яйця не завжди означає, що воно домашнє

Коментарі
Сортувати:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *