Колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан міг особисто замовити викрадення інкасаторів «Ощадбанку». Угорський уряд на чолі з експрем’єром замовив викрадення інкасаторів українського «Ощадбанку» разом із грошима. Там назвали навіть дату нападу.
Читайте также: В Києві палав будинок на Голосіївському проспекті: що відомо про наслідки (фото, відео)
Про це повідомляє угорське видання Telex.
Орбан міг замовити викрадення інкасаторів «Ощадбанку»
В Угорщині за вказівкою уряду затримали український інкасаторський конвой із мільярдами гривень. Рішення про спецоперацію із затримання українського «золотого конвою» 5 березня ухвалювалося на найвищому політичному рівні Угорщини, зокрема за участю прем’єр-міністра Віктора Орбана.
При цьому жодних професійних чи правових підстав для таких дій не було. Про це повідомляє угорське видання Telex з посиланням на власні поінформовані джерела та безпосередніх учасників подій.
Інцидент стався на автозаправній станції в районі населеного пункту Алача. Два броньовані фургони української інкасаторської служби перевозили вантаж із віденського офісу Raiffeisen Bank до київської штаб-квартири «Ощадбанку». Цей транзитний маршрут є регулярним та офіційно погодженим.
На трасі українські автомобілі наздогнав екіпаж поліції з увімкненими проблисковими маячками та змусив звернути до зони відпочинку на заправці.
На місці зупинки на інкасаторів уже чекали озброєні бійці угорського контртерористичного центру (TEK).
Співробітники Державної податкової та митної служби Угорщини (NAV) вилучили весь вміст фургонів — готівку та інвестиційне золото загальною вартістю 27 мільярдів форинтів (орієнтовно 74 мільйони доларів США).
Угорські силовики не знайшли підстав для арешту українських інкасаторів. Їх довелося відпустити за кілька годин після обшуку та вилучення коштів. Їм наказали негайно залишити територію країни.
Наразі офіційні відомства Угорщини утримуються від детальних коментарів щодо мотивів цієї спецоперації.
Події наступного дня набули розголосу та спровокували гучний міжнародний скандал. Офіційний Будапешт спершу позиціонував спецоперацію як успіх, оприлюднивши відео затримання від спецпідрозділу TEK на урядовій сторінці у Facebook з натяком на нібито незаконне походження або контрабанду вантажу.
Україна звинуватила Угорщину у викраденні державних коштів. Згодом тодішній прем’єр-міністр Віктор Орбан підписав указ, за яким вилучені кошти мали залишатися під контролем Угорщини щонайменше два місяці — до завершення слідчих дій.
Поки Податкова та митна служба Угорщини (NAV) намагалася розслідувати справу за статтею про відмивання коштів, Центральний банк Австрії висловив подив щодо дій Будапешта. Австрійський регулятор офіційно підтвердив, що таке транспортування готівки є абсолютно стандартною, легальною та поширеною європейською банківською практикою.
У відповідь на дії угорських силовиків у середині березня юристи «Ощадбанку» звернулися зі скаргою до Головної слідчої прокуратури Угорщини та звинуватили посадовців у зловживанні службовим становищем та перевищенні повноважень. Ситуація навколо заблокованих мільярдів кардинально змінилася лише після того, як правляча партія «Фідес» зазнала поразки на виборах.
Невдовзі після резонансного затримання Державна податкова та митна служба Угорщини (NAV) повернула конфісковані активи українській стороні. Одночасно з цим Національне управління імміграційної поліції скасувало всі обмеження щодо українських інкасаторів, зокрема заборону на в’їзд та проживання в країні.
Пряма участь Орбана у справі
У ході розслідування журналісти поспілкувалися з низкою осіб, які безпосередньо чи опосередковано були причетні до ситуації з українськими інкасаторами. Їм вдалося дізнатися, що посадовці намагалися перекласти відповідальність на інших та мінімізувати власну відповідальність.
Читайте также: Легендарний Клінт Іствуд офіційно завершив кар’єру після понад 70 років роботи в кіно
Усі їхні свідчення збігалися в одному: юридичні підстави для операції існували лише «на папері», а затримання конвою відбулося через політичний розрахунок та виконання наказу вищого політичного керівництва Угорщини.
Як підтвердили у самому Управлінні із захисту Конституції на запит, аналітичний звіт щодо конвою було передано за день до штурму. Проте документ ґрунтувався не на власних розвідувальних даних, а на матеріалах Інформаційного бюро Служби зовнішньої розвідки Угорщини.
На момент нападу на український конвой спецслужби підпорядковувалися керівнику Кабінету Міністрів Анталу Рогану.
Справжньою причиною форсування подій став політичний конфлікт навколо нафтопроводу «Дружба». Віктор Орбан був переконаний, що Україна блокує постачання нафти до Угорщини з політичних мотивів, тому запланував операцію із затримання інкасаторів та грошей як удар у відповідь.
Цей мотив підтверджується виступом Орбана 5 березня на економічному форумі Торгово-промислової палати Угорщини. Коли громадськість ще не знала про затримання інкасаторів, він публічно заявив:
«Ми переможемо, і ми переможемо силою, не буде жодних компромісів, ми прорвемо нафтову блокаду. Ми змусимо українців беззастережно відкрити нафтопровід».
Прессекретар Берталан Хавасі від імені Віктора Орбана відмовився коментувати деталі та підстави проведення спецоперації, порадивши журналістам «звертатися до компетентних органів».
«Український слід» у документах
Окремо у розслідуванні виділили кілька цікавих фактів про кошти, які прямували до України, та про тих, хто їх супроводжував. З 2022 року через Угорщину регулярно везли кошти в Україну від США.
Логістичний супровід цих процесів роками забезпечувала компанія угорського бізнесмена Іштвана Гаранчі, відомого близькими зв’язками з Віктором Орбаном.
Причиною особливої уваги угорських служб до конвою стала нібито залученість до процесу колишнього офіцера української розвідки Геннадія Кузнецова.
У Будапешті його вважали довіреною особою керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака. Наявність у минулому Кузнецова судимості за корупційною статтею угорські органи використали як формальний привід для підозр у відмиванні грошей.
Віктор Орбан: останні новини
Нагадаємо, колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив у Facebook, що передасть свою вихідну допомогу після відставки (близько 125 тисяч доларів) на потреби дитячого будинку «Добрий самаритянин» у селі Велика Добронь на Закарпатті, де проживає угорська меншина.
Новий очільник угорського уряду Петер Мадяр, який раніше закликав попередників відмовитися від компенсацій через «руйнування країни», підтримав це рішення.
Наразі він чекає на реквізити рахунку, щоб особисто проконтролювати, аби кошти справді потрапили за призначенням до закладу.
Читайте также: Внучка Софії Ротару у 25 років розпочала власну справу в США: реакція родини
