Азартні ігри давно стали частиною сучасної культури. Для багатьох людей це спосіб провести час, отримати емоції чи випробувати удачу. Проте для частини гравців захоплення поступово перетворюється на проблему, яка впливає на фінанси, стосунки та психічне здоров’я, про це розповіло видання PsyPost.
Читайте также: Жінці ампутували ногу після того, як вона наступила на собачий корм (фото)
Саме тому психологи дедалі частіше досліджують не лише поведінку гравців, а й особистісні риси, які можуть підштовхувати людину до ризикованих рішень.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Personality and Social Psychology Bulletin, звернуло увагу на феномен так званої диспозиційної жадібності — психологічної схильності постійно хотіти більше незалежно від того, скільки людина вже має.
Диспозиційна жадібність
Жадібність у психології — це не лише любов до грошей чи матеріальних благ. Йдеться про постійне внутрішнє відчуття нестачі та незадоволеності. Людина може прагнути не лише більшого доходу, а й вищого статусу, влади, соціального схвалення чи навіть більшої кількості лайків у соцмережах.
Саме ця постійна потреба у «ще» зацікавила науковців як можливий фактор ризику для азартної поведінки.
Азартні ігри приваблюють жадібних людей
На перший погляд, зв’язок здається очевидним. Азартні ігри пропонують привабливу ілюзію швидкого збагачення та миттєвого успіху.
Дослідники припустили, що для людей із вираженою жадібністю така перспектива може мати особливо привабливий вигляд. Щоб перевірити цю гіпотезу, вони провели два масштабні дослідження в різних країнах.
Перше дослідження охопило 1118 дорослих жителів Нідерландів. Учасники відповідали на запитання про власну схильність до жадібності, ставлення до матеріальних цінностей та свій досвід азартних ігор за останній рік. Науковців цікавило, чи брали люди участь у різних видах азартних розваг та чи стикалися з негативними наслідками через гру.
Результати показали чітку закономірність, що чим вищим був рівень жадібності, тим частіше людина брала участь у різних формах азартних ігор.
Цікаво, що цей зв’язок зберігався навіть після врахування рівня матеріалізму. Тобто вирішальним фактором виявилася не любов до речей, а саме постійне прагнення до більшого.
Для підтвердження результатів вчені провели друге, ще масштабніше дослідження в Англії за участю 4783 дорослих.
Жадібність сильніша за імпульсивність
У другому дослідженні науковці окремо вимірювали імпульсивність — рису, яку традиційно вважають одним із головних чинників ризикованої поведінки.
Результат виявився несподіваним. Навіть після врахування імпульсивності жадібність залишалася незалежним фактором, який був пов’язаний із частотою азартних ігор, кількістю різних видів ставок та ризиком розвитку проблемної поведінки.
Читайте также: Борги за газ можуть виникати нізвідки: у “Нафтогазі” пояснили причину
Люди з високим рівнем жадібності не лише частіше грали, а й повідомляли про фінансові труднощі, почуття провини, спроби відіграти програні гроші та інші негативні наслідки.
Небезпечні ілюзії
Особливо цікавою виявилася психологічна сторона питання. Дослідники з’ясували, що жадібні люди частіше мають викривлені уявлення про азартні ігри. Вони схильні вірити, що гра зробить їх щасливішими, допоможе зняти стрес або розв’язати фінансові проблеми. Також у них частіше виникає так звана ілюзія контролю — помилкове переконання, що особисті навички можуть впливати на результат випадкової гри.
Крім того, такі люди більше концентруються на потенційних виграшах і схильні недооцінювати втрати. Саме ця система переконань створює замкнене коло, яке ускладнює відмову від гри.
Деяким людям складніше зупинитися
На думку авторів дослідження, справа не лише у бажанні виграти гроші. Постійне прагнення до більшого створює внутрішню мотивацію продовжувати гру навіть тоді, коли вона вже приносить проблеми.
Людина починає сприймати азарт як інструмент досягнення бажаного результату, а не як випадкову розвагу. У такій ситуації відмовитися від гри стає набагато складніше.
Важливе застереження
Попри переконливі результати, дослідники наголошують, що робити категоричні висновки поки зарано.
Робота базувалася на анкетуванні учасників і не доводить, що саме жадібність безпосередньо викликає залежність від азартних ігор. Цілком можливо, що сам досвід гри поступово посилює жадібні установки чи що обидва фактори впливають одне на одного.
Крім того, у дослідженні не брали участь люди з офіційно діагностованим розладом азартної поведінки.
Не варто звинувачувати лише людину
Автори роботи підкреслюють, що результати не повинні ставати приводом для осуду людей, які зіткнулися з проблемами азартних ігор. Спрощене пояснення на кшталт «усе через жадібність» може лише посилити почуття сорому та провини, через які люди рідше звертаються по допомогу.
Насправді азартна залежність формується під впливом багатьох чинників, як от особистісних особливостей, життєвих обставин, доступності азартних ігор, маркетингових стратегій індустрії та психологічного стану людини.
Нове дослідження додає важливий штрих до розуміння того, чому одні люди сприймають азартні ігри як безневинну розвагу, а інші потрапляють у пастку постійної гонитви за виграшем. Виявляється, ключову роль може відігравати не лише імпульсивність чи любов до ризику, а й глибша психологічна установка — невгамовне прагнення до більшого. Водночас науковці нагадують, що жадібність — лише одна частина складної мозаїки. І щоб ефективно боротися з проблемами азартної поведінки, важливо враховувати не тільки особистість людини, а й середовище, в якому вона живе та приймає свої рішення.
Читайте также: Росіяни відступають у паніці: як роботи та дрони перетворюють “нуль” на технологічне поле бою
