Лайка може свідчити про високий інтелект: несподівана правда про “погані слова”

Дослідження, опубліковане в Language Sciences і проаналізоване у матеріалі видання Psypost, показує, що багатий словник лайливих слів часто йде поруч із високою вербальною обізнаністю та сильними мовними здібностями.

Читайте также: Артеміда з Лук’янівки: кішка, яка вижила після ракетного удару по Києву, бореться за життя (фото)

У повсякденному сприйнятті лайка майже завжди має репутацію «мовної бідності». Людей, які часто використовують нецензурну лексику, схильні вважати менш освіченими, імпульсивними чи такими, які не можуть підібрати «правильні» слова.

Але психологічні дослідження мовлення показують іншу картину, коли людина не може знайти потрібне слово, вона частіше робить паузу чи використовує заповнювачі на кшталт «ну…» або «це…», а не автоматично переходить до лайки.

Щоб перевірити це припущення, дослідники психології Крістін Л. Джей та Тімоті Б. Джей поставили під сумнів так звану «гіпотезу бідного словника» та вирішили перевірити, чи справді схильність до лайки означає мовну обмеженість.

Перевірка сили словникового запасу

Основою дослідження стала концепція мовленнєвої плинності — здатності швидко знаходити та відтворювати слова з пам’яті. У класичних тестах людям пропонують за короткий час назвати якомога більше слів на певну літеру. Чим більше слів — тим ширший та доступніший словниковий запас.

Дослідники додали ще два завдання: назвати якомога більше тварин (перевірка семантичної пам’яті) та назвати якомога більше лайливих слів.

Результати дослідження

  1. Лайка та словниковий запас пов’язані.У першому експерименті зі 43 студентами виявилося, що ті, хто краще справлявся з класичними мовними завданнями (слова на літери), також називали більше тварин і більше лайливих слів. Тобто можна зробити висновок, що здатність до лайки не зменшує словниковий запас, навпаки, вона корелює з його широтою.

    Читайте также: Невибагливі багаторічники замість троянд: як створити квітковий сад без складного догляду

  2. Лайливих слів менше, але вони «концентровані». Учасники найшвидше називали тварин, повільніше — слова на літери та найповільніше — лайку. Вони довше вагалися перед першим лайливим словом, що може пояснюватися соціальним контекстом. Також виявилося, що лише 10 найпоширеніших лайливих слів складали понад половину всіх відповідей.

  3. Лайка у мозку організована інакше. Слова з категорії «тварини» мають чітку логіку (домашні, дикі тощо), тому їх легко згадувати. А от лайка організована не за значенням, а за емоціями. Це окрема психологічна категорія, де слова об’єднує не зміст, а емоційна сила.

  4. Повтор експерименту підтвердив результат. У другому дослідженні, вже із 49 студентами, учасники вже писали відповіді, щоб зменшити тиск усного мовлення. Результат залишився тим самим, висока мовленнєва плинність — це більше тваринних слів і більше лайки.

  5. Особистість теж має зв’язок. У третьому експерименті (126 студентів) дослідники додали анкету особистісних рис. Виявилося, що більша схильність до лайки пов’язана з відкритістю до нового та нейротизмом (стійка особистісна риса, яка характеризується емоційною нестабільністю, підвищеною тривожністю, схильністю до переживання негативних емоцій та низькою стресостійкістю) і нижчими показниками доброзичливості та сумлінності. Водночас чоловіки та жінки демонстрували майже однаковий словниковий запас лайки, топ лайливих слів збігався в обох групах.

Нюанси

Дослідники підкреслюють, що учасниками були студенти, тобто люди з уже відносно високим рівнем освіти, завдання впливали на тип слів, які згадувалися та знання лайливих слів не дорівнює їхньому частому використанню.

Іншими словами, тест вимірював потенціал словника, а не соціальну поведінку.

Популярна ідея, що лайка — ознака мовної бідності, не витримує наукової перевірки. Дослідження показало, що люди з багатим словниковим запасом так само добре володіють і «забороненою» частиною мови. Різниця не у тому, чи знає людина лайливі слова, а у тому, коли і як вона їх використовує. І, можливо, справа не у «поганій мові», а у тому, що людський словник набагато складніший та емоційніший, ніж ми звикли думати.

Читайте также: “Війна не вирішує проблем”: Папа Римський відреагував на нові обстріли України

Коментарі
Сортувати:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *