Ракети, літаки, надводні і підводні човни і ще 64 тисячі військових, звітують в мінобороні РФ, залучили до масштабних навчань ядерних сил. До маневрів росіяни вперше залучили ще й Білорусь. Доправили туди ядерні боєприпаси, а білоруські війська відпрацьовували застосування балістичної системи «Іскандер-М». Це мали побачити і в Пекіні і Брюселі.
Читайте также: Скільки іноземців приїхали працювати до України за рік — Лібанова назвала цифри
Про це йдеться у сюжеті ТСН.
«Вони (росіяни — Ред.) дуже добре знають західний менталітет, вони знають, як це лякає наших партнерів», — пояснює міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
Традиційно такі навчання називаються «Грім» і відбуваються у жовтні. То чому ж цього разу перенесли на травень? Росіяни вже порушували свій розклад і позаштатно виводили ядерні носії в лютому 2022, а потім атакували повномасштабно.
Залучення Мінська цього разу, вважають аналітики, можуть свідчити що Путін врешті взяв Лукашенка під свій контроль.
«Тут просто питання в тому, наскільки Путін бачитиме відсутність альтернатив у цьому сценарії, тому що в нього падають рейтинги, він уже домовився з Сі про те, що буде далі тиснути на Європу через східний фланг НАТО», — каже експерт Тарас Жовтенко.
Торік 23 російських дрони залетіли на 300 кілометрів вглиб Польщі рівно за тиждень від моменту, як Путін повернувся з Пекіна.
Цього тижня президент України Володимир Зеленський заявив, що Києву відомо про 5 сценаріїв ймовірного розширення війни через північ. Атака може відбутися з боку Білорусі, Брянської області або ж проти однієї з країн НАТО. Та найбільшу загрозу вбачають не у наступі зараз, а в ракетних атаках з території Білорусі.
Чи вважати це випадовістю, але саме після оголошення путунських ядерних маневрів, з космічної бази на узбережжі Тихого океану США запустили міжконтинентальну балістичну ракету.
Як пояснив американський генерал— аби підтвердити справність і боєготовність. А наприкінці тижня Дональд Трамп раптово повідомив, що погодив відправку 5 тисяч американських військ до Польщі, чого спочатку робити не хотів.
«Відданість союзників статті 5 є непохитною. Якщо хтось нерозважливо наважиться напасти на нас, відповідь буде нищівною», — запевнив своєю чергою Марк Рютте, генеральний секретар НАТО.
На думку аналітиків, американці теж не зацікавлені, аби Путін зараз затягнув Білорусь у нову ескалацію. Адміністрація Трампа за останній рік налагодила відносини з Мінськом, від нього Вашингтону треба зараз калій. Цього місяця США навіть звернулися до Литви, Польщі та України з проханням скасувати санкції проти білоруського калію і дозволити його транзит. Ним Вашингтон хоче закрити діру, що утворилася внаслідок блокади Ормузької протоки, де заблокованими лишають не тільки нафта, а й добрива для усього світу. Врешті, у фокусі уваги Трампа зараз — Іран. Нову атаку проти якого американський лідер відклав за лічені години до початку.
Читайте также: Дезертир у Харкові влаштував стрілянину біля багатоповерхівки – які наслідки
Зачекати, бо зʼявився шанс на укладання угоди. Зробити це США начебто попросили союзники на Близькому сході. Але за тиждень, як і за попередні місяці, сторони так і не змогли погодити 2 найскладніше питання: свободу судноплавства та вилучення збагаченого урану. Попри це державний секретар США обнадіює заявою — прогрес є.
«Я не хочу перебільшувати, але певний рух є, і це добре. Основні принципи залишаються незмінними. Іран ніколи не повинен отримати ядерну зброю», — запевнив голова Держдепу Марко Рубіо.
Марко Рубіо цього тижня вперше від початку війни в Ірані зустрівся із союзниками по НАТО у Швеції. Майбутній саміт в Анкарі він назвав найважливішим. Мовляв лідерам там доведеться реагувати на «розчарування» Трампа.
З партнерам на тому ж майданчику проводив перемовини і очільник українського МЗС, зокрема щодо загрози з Білорусі.
«(Переговори — Ред.) зокрема пов’язані з використанням інфраструктури в Білорусі для нанесення атак на територію України. І я дуже сподіваюся, що будуть вжиті відповідні заходи наших партнерів на випередження для мінімізації і нейтралізації цієї загрози», — зазначив глава МЗС.
Але з Марко Рубіо наш головний дипломат не перетнувся. Сибіга заявив журналістам, що переговорний процес за американського лідерства на паузі. Подібна заява прозвучала і від Марко Рубіо — він назвав зустрічі без прогресу непотрібними.
Тим часом Євросоюз хоче визначити свого спецпредставника в воєно-мирних перемовинах. Серед кандидатів розглядають колишього премʼєра Італії Маріо Драгі, ексканцлерку Німеччини Ангелу Меркель або чинного президента Фінляндії Александра Стубба. Останній має гарні контакти як з Трампом, так і з Києвом. Але цього навряд вистачить аби надати переговорами новий імпульс цього літа.
Бо у цей сезон американці пірнуть у свої вибори, росіяни ймовірно посилять мобілізацію, ну а Китай з Європою радше спостерігатимуть, готуючись до своїх операцій.
Раніше ТСН.ua зібрав усе, що відомо про можливість наступу з Білорусі та Брянщини на Київ і Чернігів.
Читайте также: Чи вірять німці у напад Росії: що показало нове опитування
