Зробити дитяче фентезі в Україні — завжди ризик. Попри це, «Хрещатик 48/2» став масштабним проєктом зі складним виробничим процесом: про те, як створювався фільм, розповідає ексклюзивно в інтервʼю продюсер Олексій Комаровський.
Читайте также: Юрій Савранський Колишня Дружина: подробности личной жизни и биография
– Як народилась ідея фільму “Хрещатик 48/2” — це була ваша ініціатива чи проєкт прийшов до вас ззовні?
Перед самим Новим роком мій друг, кінопродюсер, показав мені сценарій талановитого сценариста Юрія Миколенка. І я одразу побачив його картинками в уяві. Для мене це завжди головний знак: якщо сценарій миттєво запускає візуальне мислення, значить у ньому є життя особисто для мене. Звичайно, коли заходжу в проєкт як продюсер і режисер, я починаю переосмислювати деякі речі. Першою чергою я змінив назву — вона мала стати більш загадковою, із таємною адресою, з відчуттям міфу, коду. Потім ми додали нових персонажів, переписали окремі сюжетні лінії, переосмислили локації, і поступово сценарій почав трансформуватися у той світ, який згодом опинився на екрані.
– Жанровий мікс дитяче комедійне фентезі — це досить сміливо для українського кіно. Як вдавалося тримати баланс між цими жанрами у виробництві?
Будь-яке дитяче кіно — це вже сміливість. Діти — найчесніший глядач: вони не будуть лестити, якщо їм не цікаво — тобі кришка! Другий момент — дитяче кіно дуже непросто промотувати, тому що в нього немає такої широкої аудиторної воронки, як у комедії чи блокбастеру. І саме тому комерційний ринок в Україні часто ставиться до таких проєктів обережно. Але водночас це жанр, який має величезну емоційну силу та довге життя. Ми намагалися тримати баланс через атмосферу: гумор, пригоди, магію, але при цьому — оригінальних героїв. Нам було важливо зробити не “дитяче кіно зверху вниз”, а сучасну сімейну історію, яка працює і для дітей, і для дорослих.
– Які були найбільші виробничі виклики під час зйомок: бюджет, локації, технічні рішення?
Найбільший виклик — це завжди амбіції фільму в порівнянні з можливостями ринку. Фентезі потребує великої кількості технічних рішень, складного постпродакшну, роботи з графікою, атмосфери магії, а українське кіно не має тих бюджетів, які мають великі західні студії. Але саме в таких умовах народжується креативність. А чи вийшло у нас — можете перевірити в кіно вже з 21 травня.
– Робота з дітьми на майданчику — це окрема історія. Як організовували процес і чи були ризики, курйози?
Діти — це завжди мікс ризиків і курйозів одночасно. Але мені дуже пощастило з нашими юними акторами — вони виявилися надзвичайно талановитими, дисциплінованими й живими в кадрі. Найбільше хвилювання було пов’язане з Іваном Новінським, тому що це його перша велика роль і в нього фактично не було досвіду. Завжди є страх: чи витримає дитина такий ритм, чи не “розсиплеться” емоційно під тиском знімального процесу, чи буде повторювати дублі влучно. Але в якийсь момент він настільки органічно влився в роль, що багато сцен почали працювати навіть краще, ніж ми планували. А курйозів вистачало — діти дуже часто видають щось настільки живе й несподіване, що це інколи навіть хотілося залишати у фільмі.
Реєструйся на MRKTNG марафон 2026 «Підкреслити головне»!
Довіра більше не виникає зі слів — лише з дій. Аудиторія змінюється швидше, ніж бренди встигають реагувати.
Читайте также: Дмитро Комаров Розлучення: подробиці особистого життя і кар’єри
3 червня — про маркетинг, що враховує контекст, поведінку аудиторії і реальні сенси.
У програмі — панельні дискусії про виклики ринку, подкаст просто на сцені, нон-стоп лекції від топів ринку, розбір кейсів українських брендів і багато нетворкінгу.
– Українське дитяче кіно сьогодні — ви відчуваєте, що глядач і ринок готові до таких проєктів?
Так, готові, я ризикую звичайно, роблячи це прям зараз, але бачу, що інші колеги також починають знімати саме дитячі проєкти. Може теж відчувають те саме, що і я. За останні роки ми дещо забули про дітей зі своїми вічними дорослими справами та сенсами.
– Що для вас як продюсера є головним критерієм успіху цього фільму — касові збори, відгуки дітей, прокатне визнання?
Для мене головне — емоції дітей після сеансу. Коли дитина виходить із залу й продовжує жити цим світом, обговорює героїв, хоче повернутися в нього — це найбільше досягнення. Звичайно, важливі й касові збори, і довгий прокат, і життя фільму на платформах та телебаченні, зокрема й міжнародний прокат. А ще я планую створити трилогію — цілий фентезі всесвіт з продовженнями, другою та третьою частинами.
– Який головний меседж фільму? І що маленький глядач може винести із залу після перегляду “Хрещатик 48/2”?
Що магія живе серед нас. І кожна людина має свою суперсилу — навіть якщо сама про це ще не здогадується.
Читайте также: Нова Дівчина Парфенюка: біографія, кар’єра та особисте життя
