5 причин прочитати урбан-фентезі «Діти вогненного часу»

Перші дні повномасштабного вторгнення, березень 2022 року. Підлітка Катя з бабусею дивом вибираються з окупованого Гостомеля. Діставшись київського вокзалу вони не знають, чи живі батьки Каті. Несподівано прямо з вокзалу дівчину викрадає химерний хлопчик з порожніми чорними очима. Катя опиняється по той бік Києва, у химерному Завокзаллі. Але стіна між реальним світом та краєм духів тоншає. І над небом Химерного Світу усе частіше видно українські винищувачі, що стримують залпи російських ракет. 

Читайте также: Прем’єра вистави «ДРУЖИНИ»: історії, що зворушують і надихають

Так розпочинається урбан-фентезі «Діти вогненного часу» від Катерини Пекур та Мії Марченко. Спостерігати за пригодами Каті неймовірно цікаво, адже події роману відбуваються тут і зараз, в реаліях російсько-української війни, відгукуючись кожною вплетеною у канву сюжету деталлю. І ось кілька причин звернути увагу на цю історію, що вийшла друком у видавництві READBERRY. 

Відзнаки та нагороди

«Діти вогненного часу» потрапили до короткого списку на премію імені Шолом-Алейхема та увійшли до списку найкращих книжок 2024 року за версією Українського ПЕН. Того ж року роман отримав відзнаку «БараБуки» як найкраще фентезі видання 2024 року. 

У 2025 році книжка опинилася серед номінантів премії «Зустріч»-2025 (українсько-єврейська літературна премія відзначає твори, що досліджують спільний досвід українців та євреїв упродовж століть) та стала претенденткою на звання лавреата престижної літературної Премії ім. М. В. Гоголя у 2025 році. 

Фантастичний авторський тандем 

Катерина Пекур — українська письменниця, редакторка, сценаристка та співзасновниця творчого об’єднання фантастів «ЛІТтавиця» з медичним бекґраундом. Історії від пані Пекур можна прочитати в антологіях  «Корчма “Чумацький шлях”. Антологія сучасної української фантастики», «365 новорічних слів. Антологія сучасної української фантастики», «Серце міста. Антологія сучасного українського міського фентезі: Збірка оповідань» тощо. 

Banner

Реєструйся на MRKTNG марафон 2026 «Підкреслити головне» за Early Bird!

Довіра більше не виникає зі слів — лише з дій. Аудиторія змінюється швидше, ніж бренди встигають реагувати.

3 червня — про маркетинг, що враховує контекст, поведінку аудиторії і реальні сенси.

У програмі — панельні дискусії про виклики ринку, подкаст просто на сцені, нон-стоп лекції від топів ринку, розбір кейсів українських брендів і багато нетворкінгу.

ЗАБРОНЮВАТИ УЧАСТЬ

Мія Марченко — письменниця та перекладачка, лавреатка премій «Коронація слова» та Всеукраїнської літературної премії імені Всеволода Нестайка. Свій творчий шлях пані Марченко розпочала з 13 років. Її роман-казка «Місто Тіней» отримав відзнаку «Дебют року у прозі» БараБуки.  

Читайте также: Макс Барських анонсував OPEN AIR FEST 2026: великий літній фестиваль під відкритим небом

У романі «Діти вогненного часу» поєдналася майстерність та письменницький хист обох авторок, що зробило цю історію насиченою на образи, символи, непересічних героїв та динамічні, місцями «скляні» сюжетні твісти. Цікавий факт: перед написання роману, задля достовірності описаних локацій, авторки спустилися під землю у приток річки Либідь та досліджували підземну річку. 

Магія, яка ближче, ніж здається 

На відміну від інших фентезійних світів, опинитися серед чарівних локацій «Дітей вогненного часу» може майже кожен. Адже простір Завокзалля — не магічна школа чи академія, потрапити до яких можуть лише обрані. 

Світ (а точніше його зворотний бік), де опиняється головна героїня роману межує з реальним Києвом. І межі ці виявляються досить умовними та тонкими. Завокзалля як магічне прикордоння пускає до себе без перепусток. Але от повернутися звідти до реального Києва може буте складніше, ніж видається на перший погляд. 

Мітологічний калейдоскоп

У романі на читача чекає справжній пантеон істот та духів з мітологій різних народів та вигаданих авторками створінь: повітрулі, кобольди, домовики, самобутні духи річок та залізниць, що опікуються вокзальними коліями, оберігаючи їх та пасажирів потягів, християнські архангели, язичницька хтонь та химерне й небезпечне Лихо Однооке. 

До речі, створюючи персонажів Гаю та Безіменного, письменниці звернулися до давньокиївської легенди про відьму Маринку, яка за оповідкою перетворилася на хмару сорок. 

Повернення до Химерного світу 

Видавництво READBERRY презентувало детективне шпигунське фентезі «Відділ 32. Служба магбезпеки». Це друга книга з міжавторського циклу «НавпаКиїв», який розповідає про невидимий магічний бік української столиці. 

Новинка розповість про пригоди стажерки служби магбезпеки Галини Хоптинської, суперсекретного підрозділу СБУ, що боротиметься з магічними злочинами, даватиме відсіч могутнім надприродними здібностями, підтримуючи хитку стабільність міжсвіття. Роман шукатиме відповіді на питання про те, чому людству так важко доторкнутися до магії. І що станеться, коли це зміниться. Так, саме коли, а не якщо, як підкреслює авторка. 

Також Катерина Пекур зазначила, що роман міститиме численні великодки, що відсилатимуть до «Дітей вогненного часу». А один з його героїв навіть зустрінеться з читачами як повноцінний персонаж «Відділу 32». Також одна з побічних, нерозкритих загадок з роману теж буде розв’язана у новинці. 

Читайте также: Holy Doggy Place: від психологічної підтримки до професійної кінології

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *