Після пандемії і повномасштабної війни тривожний розлад в Україні став однією з найпоширеніших причин звернення по психологічну допомогу. Панічні атаки, нескінченна тривога, нав’язливі думки, тілесні симптоми без видимої фізичної причини для багатьох вже стали особистим досвідом.
Читайте также: Скільки Років Лесі Нікітюк: біографія, особисте життя та кар’єра
Про те, як сьогодні проявляються ці стани і чому їх не варто ігнорувати, розповідає автор гуманістичного методу психотерапії «Deep psychotherapy based on love», член Американської психологічної асоціації та Української спілки психотерапевтів Тетяна Віталіївна Жадан, яка працює з тривожними розладами й панічними атаками понад 14 років.
Пандемія тривожних розладів
Тривожний розлад – це проблема, поширена в Україні сьогодні настільки сильно, що з нею працює абсолютно кожний психолог і психотерапевт. Виріс попит на програми підготовки спеціалістів з роботи з тривогою, панічними атаками, неврозами. Це зумовлено високою потребою українського суспільства в вирішенні цих проблем, в допомозі людям, що страждають цим.
Перший підйом кількості панічних атак і тривожних розладів спричинила пандемія covid-19. Люди дуже боялись померти від коронавіруса. Постійне миття рук та обробка антисептиком, носіння легких масок не давали практично ніяких гарантій безпеки – а саме в зовнішніх гарантіях люди шукали опору. Страх смерті був настільки сильний, що психика не витримувала – довготривалий емоційний дисбаланс перетворювався в психосоматичні симптоми. Почався перший “вибух” панічних атак не тільки в українському суспільстві, а й у цілому світі.
Далі до України прийшла повномасштабна війна. Знову страх смерті, без зупину емоції страху, тривоги, паніки… Або ти навчишся з цим жити, адаптуєшся, або психіка “ламається” – ти отримуєш “букет” невротичних симптомів.
Реєструйся на MRKTNG марафон 2026 «Підкреслити головне» за Early Bird!
Довіра більше не виникає зі слів — лише з дій. Аудиторія змінюється швидше, ніж бренди встигають реагувати.
3 червня — про маркетинг, що враховує контекст, поведінку аудиторії і реальні сенси.
У програмі — панельні дискусії про виклики ринку, подкаст просто на сцені, нон-стоп лекції від топів ринку, розбір кейсів українських брендів і багато нетворкінгу.
“Невроз” чи тривожний розлад?
“Невроз” – це стара назва проблеми, яка в сучасній Міжнародній класифікації хвороб МКХ-11, що прийнята Всесвітньою організацією охорони здоров’я, фігурує як “тривожний розлад”. Слово “невроз” використовували, починаючи з 19 століття, коли науковці тільки почали вивчати цю проблему. Першопрохідцем глибоких наукових досліджень в цій сфері був Зигмунд Фройд. Скільки існує науковий спадок Фройда, не вщухають професійні суперечки навколо нього. Тим не менш, пройшло вже більше 100 років, а відкриття Фройда, в тому числі в сфері неврозів, вражають своєю глибиною та проникливістю.
Читайте также: Поліна Василина Особисте Життя: подробный обзор биографии и карьеры
Фройд мав багато учнів, які були не просто його послідовниками. Частина з них обрали свої власні творчі шляхи й зробили кожен свій внесок в науку психологію і психотерапію. І кожен з цих науковців обов’язково досліджував невроз як явище і як проблему, яку переживають пацієнти. Карл Густав Юнг, Альфред Адлер, Еріх Фром, Карен Хорні, Ерік Бьорн та інші учні школи психоаналізу й особисто Фройда в своїх працях обов’язково вивчали “невротичну особистість”, “невротичний характер”. Зробити свій внесок в розробку цієї проблематики вважала необхідним кожна поважаюча себе психотерапевтична школа.
І що ж з цим робити?
Погляди на невроз змінювались в міру того, як розвивалася наука. З’являлися ефективніші методи вирішення цієї проблеми. Але що залишається незмінним десятиріччями – це психотерапія як єдиний інструмент повного лікування проблеми.
Невроз, або тривожний розлад, проявляє себе зазвичай низкою симптомів. У кожної людини картина хвороби індивідуальна: у декого присутній тільки один симптом (наприклад, панічні атаки або раптові напади серцебиття з переживанням сильного страху), а дехто може мати одразу декілька симптомів (наприклад, ком в горлі, страх збожеволіти та постійну тривогу).
Було б некоректним ставити собі діагнози по описам у статті, адже можна помилитися. А у випадку з тривожними розладами для помилки є подвійний ризик – симптоми неврозу дуже схожі на прояви звичайних фізичних хвороб (захворювань серця, органів дихання тощо). І лише кваліфікований фахівець (психіатр, невролог, невропатолог) уважно вивчить ваш стан, поставить необхідні питання і зробить правильний висновок.
Симптоми тривожних розладів
Усі невротичні розлади, незважаючи на наявність специфічних симптомів для кожного, об’єднані загальним проявом – переживанням сильної тривоги, яка найчастіше виходить з-під нормального контролю та переходить у нав’язливу форму.
Постійно здаєш аналізи, намагаючись упевнитись, що з тобою все гаразд? Червонієш і бліднієш у компанії незнайомих людей, забуваєш слова? Як тільки залишаєш межі рідної квартири, відчуваєш напади паніки? Ти весь час боїшся збожеволіти, раптово померти, захворіти на невиліковну хворобу? Усі ці прояви наука відносить до маніфестації тривожних розладів. Якщо ти впізнаєш себе в цих описах, це привід звернутися до професіонала за консультацією.
Навіщо йти до спеціаліста
Звернення до психіатра, психотерапевта чи психолога (якщо в тебе це перший досвід) не треба боятися. Навпаки, якщо жінка по-справжньому любить себе, то піде шляхом найбільшої особистої користі та найменших втрат. На практиці це означає якомога раніше звернутися до фахівця, не даючи неврозу часу розвиватися та посилюватися.
Особливості тривожних розладів у жінок
Для жінок ця турбота особливо важлива. Жінки страждають на тривожні розлади частіше, ніж чоловіки. Це пояснюється нейробіологічними особливостями: у жінок розвиненіша лімбічна система мозку – та структура, яка відповідає за емоційне реагування. Жіноча психіка по суті емоційна, жінки частіше тривожаться. І для того, щоб зберегти високу якість життя, потрібно завчасно про себе потурбуватись.
Читайте также: Буданов Національність: подробный обзор происхождения и биографии
