Від шоку до виснаження: як війна змінила психічний стан українок

Ззовні українки – немов незламні скелі. Навіть у найгірші часи ми усміхаємося на роботі, розважаємо дітей з клубком у горлі і кажемо, що нас не зламати. А всередині часто вирують урагани емоцій чи, навпаки, царює випалена болем пустеля. Напередодні дня психолога «Фонд Маша» розповів, як останніми роками змінився психічний стан українок.

Читайте также: К Чему Снится Беременность: Толкования и Значение Сновидения

Від гострої реакції до хронічного виснаження

На початку великої війни жінки жили в режимі негайного реагування. Рятували дітей, шукали безпечне місце, евакуйовувалися, підтримували близьких і намагались якось тримати себе в руках. Тоді на перший план виходили страх, паніка і шок.

Сьогодні цей стан змінився. Дедалі частіше жінки продовжують працювати, дбати про родину й допомагати іншим, але всередині давно живуть у виснаженні. Зовні вони можуть здаватися зібраними і сильними, однак за цим часто стоять депресія, апатія, тривала тривожність або непрожитий біль. 

«У депресії та апатії немає соціального статусу, їй байдуже на банківський рахунок чи публічність. Наші дослідження показують: 85% українок перебувають у стані поза нормою психічного здоров’я», — розповідає співзасновниця ГО «Фонд Маша» Маша Єфросиніна. 

Від “витримати” до “відновити себе”

Одною з головних проблем сьогодні стала звичка відкладати себе на потім. Багато жінок настільки зосереджені на щоденних обов’язках і потребах інших, що перестають помічати власне виснаження. Тепер усе частіше йдеться про інше: як жити далі, повернути собі контроль, відновити внутрішню стійкість, соціальні зв’язки і професійну реалізацію. Такі запити свідчать про пошук нової опори в довгій війні, яка змусила заново будувати себе.

Читайте также: Як зберегти жіноче здоров’я: що варто знати про ВПЛ?

Останнім часом ставлять багато питань про травматичний досвід, проживання втрат, симптоми ПТСР і стан хронічного стресу. У фонді наголошують, що багатьом жінкам уже потрібна не короткотривала, а тривала і системна допомога. 

Хто найчастіше звертається по допомогу

Методистка Центру ментального відновлення «Незламна» Олена Запольська розповіла, що понад 40% жінок, які звертаються по допомогу, — це партнерки військовослужбовців. Близько 25% — жінки, які пережили втрати, зокрема й невизначені. Також серед тих, хто звертається, є матері, які народили вже під час війни та самостійно виховують дітей, ветеранки, діючі військовослужбовиці та жінки, звільнені з полону. Усі ці історії різні, але їх об’єднує високе емоційне навантаження, з яким дедалі складніше залишатися сам на сам.

Banner

Програма «Фінансова грамотність для підприємців»

Запрошуємо підприємців, що прагнуть впевненості у фінансових рішеннях і готові масштабувати бізнес системно, на онлайн-програму від Vision Fund Ukraine у партнерстві з Ekonomika+ та Delo.ua. Програма допоможе розібратися з Cash Flow, відокремити особисті та бізнес-фінанси, підготуватися до залучення грантів і кредитів та вибудувати фінансову стратегію на кілька років уперед.

Зареєструватись

Допомога як необхідність

Психологи фонду наголошують, що звернення до фахівця досі часто сприймають як ознаку слабкості. Але в умовах тривалої війни це радше питання відповідальності за себе. Особливо тоді, коли пригніченість не минає, коли з’являються зриви на близьких, коли навіть після відпочинку не повертається відчуття сил. Саме тому у фонді наголошують: якщо жінка відчуває, що більше не справляється сама, допомогу не варто відкладати. 

Читайте также: Дмитрий Тейтельбаум Биография: жизнь, карьера и личные достижения

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *