30 квітня о 12:00 у головному павільйоні (№1) Національного комплексу «Експоцентр України» в Києві відбудеться презентація результатів міждисциплінарного дослідницького проєкту «(НЕ)виставка» про місце ВДНГ у культурній спадщині України. Під час події можна буде побачити унікальні монументальні панно радянської доби, зазвичай закриті для огляду. Долучитися до заходу можуть усі охочі за попередньою реєстрацією.
Читайте также: uBoost і нове покоління молодих підприємців: як освіта в регіонах допомагає молоді будувати майбутнє в Україні
В останні роки потреба переосмислення проблемної спадщини в Україні загострюється. Тема радянського минулого стала ще більш травматичною після початку широкомасштабного вторгнення Росії, а необхідність знайти правильну стратегію роботи з радянською культурною спадщиною — нагальною.
У 2025 році Експоцентр України як один із найбільших об’єктів такої спадщини в країні ініціював дослідження історії та концепції ВДНГ як типу радянського ідеологічного простору. До робочої групи проєкту увійшли кураторки платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво Оксана Довгополова і Катерина Семенюк, дослідник і дослідниця Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки Антон Дробович і Вікторія Мізерна. Також до команди доєднався фотограф Дмитро Пруткін та запрошені експерт(к)и: дослідник і архітектор Олексій Биков, історикиня мистецтв і кураторка Лізавета Герман.
Результатом проєкту став аналітичний документ, в якому представлені дослідницькі розвідки щодо феномену київської ВДНГ як ідеологічного простору та як місця репрезентації української культурної спадщини, а також міркування дослідників про світовий досвід пропрацювання та переосмислення проблемної спадщини. Важливою частиною проєкту є візуальне дослідження сучасної території Експоцентру, виконане фотографом Дмитром Пруткіним.
«В останні десятиліття ми багато чуємо про “переосмислення”, “переозначення”, “реконцептуалізацію” складної спадщини, обтяженої тоталітарним та імперським провенансом, але дуже мало бачили якісних досліджень та прикладів поміркованого і ґрунтовного підходу до цієї справи на національному рівні чи на прикладі конкретних інституцій, — каже команда дослідницького проєкту «(НЕ)виставка». — Тож наша дослідницька група долучилася до підготовки концептуальних змін одного з найскладніших та наймасштабніших об’єктів столиці — ВДНГ. Робота тривала понад рік і ми будемо раді представити її результати як експертним середовищам, що працюють із темами декомунізації та подолання імперських впливів на культуру або цікавляться дослідженнями спадщини, так і широкому колу читачів».
Фото Дмитра Пруткіна для дослідницького проєкту «(НЕ)виставка. Чи є місце колишній ВДНГ в культурній спадщині України?», 2025
«Місія ВДНГ — бути моделлю кращого майбутнього України. Але це можливо лише через чесне й грунтовне осмислення минулого. Історія Експоцентру складна й суперечлива, але водночас важлива — і цей проєкт допомагає нам відповісти на ключові питання: якою є роль ВДНГ у культурній спадщині України, як працювати з цією спадщиною сьогодні — і як, зрештою, розвивати Експоцентр як сучасний, вже український культурно-інноваційний комплекс», — підкреслює генеральний директор ВДНГ Євген Мушкін.
Читайте также: 7 жінок, чий успіх почався з повного краху
Фото Дмитра Пруткіна для дослідницького проєкту «(НЕ)виставка. Чи є місце колишній ВДНГ в культурній спадщині України?», 2025
Під час події для огляду тимчасово відкриють головний твір мистецтва на території Експоцентру — чотири монументальні панно в аванзалі павільйону №1. Над ними у свій час працювали Валерій Ламах, Іван Литовченко, Олександр Ацманчук та інші українські художники.
Програма «Фінансова грамотність для підприємців»
Запрошуємо підприємців, що прагнуть впевненості у фінансових рішеннях і готові масштабувати бізнес системно, на онлайн-програму від Vision Fund Ukraine у партнерстві з Ekonomika+ та Delo.ua.
«Цей комплекс панно можна вважати унікальним, а тому вартим збереження та висвітлення, — каже дослідниця Лізавета Герман. — Він є безпрецедентним для України прикладом класичного соцреалістичного масштабного панно, а також тому, що він став певним прологом до подальшого буму монументального мистецтва в Києві, який розпочнеться вже за декілька років після відкриття ВДНГ у 1958 році».
Розклад події:
- 12:00 – Презентація дослідження.
Учасники та учасниці: Євген Мушкін, Оксана Довгополова, Антон Дробович, Вікторія Мізерна, Катерина Семенюк, Дмитро Пруткін
- 13:30 – Публічна дискусія «(НЕ)виставка. Чи є місце радянській ВДНГ в культурній спадщині України?»
Учасники та учасниці: Лізавета Герман, Антон Дробович, Оксана Довгополова, Катерина Семенюк
Модераторка — Діана Клочко, мистецтвознавиця, кураторка виставок, редакторка, перекладачка
Читайте также: Тарас Цимбалюк Жена: подробности личной жизни и семьи
