Велика або Страсна п’ятниця — це день максимального душевного зосередження та жалоби для християн усього світу. Саме в цей день, згідно з Євангелієм, Ісус Христос був засуджений до страти, здійснив хресну дорогу на Голгофу та був розіп’ятий.
Читайте также: Енергоефективність як стратегія: як бізнес зменшує витрати і підвищує стійкість
Для українців цей день завжди був оповитий особливим благоговінням, де біблійна історія тісно переплелася з народними звичаями.
Історія та релігійне значення
Велика п’ятниця присвячена спогадам про Страсті Христові. Вона охоплює кілька ключових подій:
- Суд: Зраджений Іудою та заарештований, Ісус постає перед Понтієм Пілатом.
- Хресна дорога: Шлях на Голгофу під вагою важкого хреста.
- Розп’яття: Смерть Спасителя на хресті задля спокутування гріхів людства.
- Поховання: Зняття тіла з хреста та покладання його у гробницю Йосипом Аримафейським.
У церквах у цей день не правиться Літургія (адже Господь сам приніс себе в жертву), натомість вечірня служба супроводжується виносом Плащаниці — полотна із зображенням Христа у гробі.

Програма «Фінансова грамотність для підприємців»
Запрошуємо підприємців, що прагнуть впевненості у фінансових рішеннях і готові масштабувати бізнес системно, на онлайн-програму від Vision Fund Ukraine у партнерстві з Ekonomika+ та Delo.ua.
Страсна п’ятниця: українські традиції
В Україні Велика п’ятниця — це день тиші. Навіть розмовляти намагалися пошепки, а будь-яка веселість вважалася великим гріхом.
Винос Плащаниці
Головна подія дня. Плащаницю виносять на середину храму зазвичай о 14:00–15:00 (у час смерті Христа). Віряни підходять до неї на колінах, цілують рани Спасителя і просять прощення гріхів.
Читайте также: Смажена великодня шинка: смачний та простий рецепт
Пекти чи не пекти паски?
Хоча більшість робіт у цей день суворо заборонена, народна традиція робить виняток для випікання пасок. Вважається, що паска, спечена у п’ятницю, не пліснявіє і має цілющі властивості. Проте робити це потрібно з молитвою і в повній тиші.
У деяких регіонах України вірили, що якщо в цей день спекти хліб, він довго залишатиметься свіжим і навіть може захистити дім від пожежі.
Велика п’ятниця: народні прикмети та вірування
Українці здавна дотримувалися певних обмежень, щоб «не гнівити Бога» і не накликати біду:
- Не можна шити, прати, рубати дрова чи будувати. Вважалося, що будь-яка робота з металом (голками, сокирами) — це нагадування про цвяхи, якими прибивали Христа.
- Категорично заборонено «тривожити землю» залізом (копати, орати, садити). Кажуть, що посаджене в цей день не зійде, а якщо і зійде — не дасть урожаю.
- «Хто в Страсну п’ятницю сміється, той весь рік буде плакати» — це головне правило дня. Співи, танці та розваги — під суворою забороною.
- Раніше вірили, що в цей день не варто митися або стригти волосся.
Суворий піст:
Для вірян це день найсуворішого посту. За церковним каноном, варто взагалі відмовитися від їжі до моменту виносу Плащаниці. Після цього дозволяється лише хліб та вода. В народі казали: «Хто витримає спрагу в Страсну п’ятницю, тому ніякий напій не зашкодить до кінця життя».
Прикмети на погоду:
- Зоряне небо в ніч на п’ятницю — до гарного врожаю зернових.
- Хмарно — чекайте на неврожай і багато бур’янів на городах.
- Дощ — весна буде пізньою та сирою.
Велика п’ятниця для українця — це не просто день заборон, а час для внутрішньої тиші. Це можливість зупинитися у передвеликодній метушні, подумати про вічне і підготувати свою душу до світлої радості Воскресіння.
Читайте также: Без сорому про важливе. Подкаст «Сила в тобі» повертається з новим сезоном



