Кожен регіон України має свої особливості, а великодні традиції можуть різнитися від села до міста. Але є речі, які бажано зробити всім. Про «великодній чеклист» розповіло видання “Українки” з посиланням на Музей Гончара. А нагадуємо тут, щоб ви нічого не забули.
Читайте также: Великодня колекція «Сіє». Вишиванки, сукні й текстиль від Gaptuvalnya
Злагодити святкове вбрання
Великдень — свято оновлення, і одяг не виняток. Традиційно на Великдень вдягалися щонайсвятковіше й обов’язково в щось нове. Бодай одна нова річ — для себе або подарунок-обновка дитині.
Підготувати страсну свічку
Свічку, заздалегідь куплену або викачану власноруч із воску, оздоблювали маковійськими квітками. Вона горіла всю службу «На Страстях», а потім запаленою її несли додому й вірили, що вона має надзвичайну захисну силу.
Зберігайте свічку цілий рік — до наступного Чистого четверга.
Зробити писанки
У кожній родині робили від 12 до 60 писанок, залежно від кількості рідних і близьких, яких планували відвідати. Їх писали протягом усього Великого посту або в останній тиждень перед Великоднем.
Відкрито реєстрацію на безоплатну програму «Фінансова грамотність для підприємців»!
Запрошуємо підприємців, що прагнуть впевненості у фінансових рішеннях і готові масштабувати бізнес системно, на онлайн-програму від Vision Fund Ukraine у партнерстві з Ekonomika+ та Delo.ua.
Випекти паски
Паски або бабки для свячення починали готувати з середи перед Великоднем. Пекли зазвичай у Чистий четвер і в суботу. Господині обов’язково хрестили тісто перед тим, як ставити в піч. Поки паска готується — в хаті не можна галасувати, стукати і тим паче сваритися: вважали, що від шуму вона не виросте.
Одну велику паску випікали для освячення, кілька маленьких — на гостинці та на пошану померлим. Оздоблювали пташками, хрестиками, віночками з тіста.
На Великдень окраєць паски відкладали, щоб потім покласти до зерна під час засівання. А шматочок брали з собою на важливі зустрічі й переговори: «Я до вас із паскою, ви до мене з ласкою».
Читайте также: Спільні розваги та солодкі традиції: як влаштувати Великдень для всієї родини
Зробити крашанки
Крашанки готують у Велику суботу — вважається, що саме тоді пофарбовані яйця зберігаються найдовше. Найпоширеніший колір — червоний, який отримували з лушпиння цибулі. Для візерунка прикладали листочки молодої трави або листя під час фарбування.
Зібрати великодній кошик
Традиційний склад великодного кошик:
- Паска
- Сирна паска
- Писанки
- Свинина / шинка / ковбаса / сало
- Ніж (щоб різати освяченим)
- Сіль та хрін
- Свічка
Гуцульський варіант: паска, хліб, писанки, ковбаска, солонина, сир, масло, очищені яйця, сіль, часник.
Засвітити свічку у великодню ніч
Великодній вогонь вважається особливою силою. Традиційно в ніч із суботи на неділю розкладали багаття біля церкви або на пагорбах. Вдома світили каганці, свічки та лампадки перед образами — і не гасили їх усю ніч. Вогонь символізував очищення та небесне сонце.
Привітати рідних та друзів
Вітаються словами «Христос Воскрес» — у відповідь кажуть «Воістину воскрес», і так тричі. У більшості регіонів так вітаються три дні, але за давньою традицією — 40 днів, аж до Вознесіння.
Діти ходять до родичів і сусідів із великодніми віршами та піснями, це називається «христування». Господарі обдаровують їх крашанками.
Розговітися
Розговини — перше скоромне після посту. Вони починають із паски або крашанки. Усі страви з кошика з’їдали до останнього: шкарлупу від яєць давали курям або закопували в саду й у полі, як оберіг від шкідників. Крихти зі святкового столу вважалися священними: їх кидали у піч, пускали на воду або закопували по кутах ниви.
Вшанувати предків
У деяких селах після ранкової служби йшли на могили, щоб «похристуватися» з померлою ріднею: казали ім’я і «Христос воскрес». Якщо немає такої можливості, то вдома під час розговіння варто згадати всіх близьких, що відійшли. Адже Великий день прийшов для всіх.
Читайте также: У Києві покажуть акварель Шевченка, яку довго вважали втраченою
