Рівень схвалення роботи президента Росії Володимира Путіна знизився до 65,1% — найнижчого показника з 2021 року. Серед можливих причин називають наслідки війни, паливну кризу, підвищення податків, інфляцію та посилення контролю над інтернетом.
Читайте также: Нові правила «Зеленої картки» і не тільки: що перевірити перед виїздом за кордон на авто
Про це йдеться у матеріалі Newsweek із посиланням на дані державного Всеросійського центру вивчення громадської думки.
Станом на 12 липня діяльність Путіна схвалювали 65,1% опитаних, тоді як 23,4% заявили, що не підтримують його роботу. За даними видання, схожі результати показують опитування «Левада-центру» та Фонду громадської думки.
Після початку повномасштабної війни проти України рейтинг російського президента переважно коливався в межах 70–80%. У вересні 2025 року він становив 77,8%.
Востаннє підтримка Путіна опускалася до такого рівня у 2021 році, коли Росія переживала пандемію COVID-19, економічний застій і протести на підтримку Олексія Навального.
Контроль над інтернетом
Однією з причин зростання невдоволення називають посилення державного контролю над цифровим простором.
Роскомнагляд отримав ширші повноваження для обмеження іноземних платформ, тоді як росіян намагалися перевести на підтримуваний державою месенджер MAX.
Однак Apple видалила застосунок з App Store, а згодом він зник і з Google Play. Через це частина користувачів не могла завантажити програму або отримувати оновлення.
Експертка з російських технологій Марія Коломиченко заявила, що влада почала послаблювати деякі інтернет-обмеження через невдоволення громадян, однак рейтинг Путіна продовжив падати.
Паливна криза
Ще одним чинником стали українські удари по російській енергетичній інфраструктурі.
Читайте также: Ціни на пальне зросли: скільки коштують бензин, дизель і газ 21 липня
Після атак на нафтопереробні заводи та перевантажувальні термінали у деяких регіонах Росії виникли перебої з пальним і черги на заправках.
«Паливна криза, спричинена ударами України, породила страх і невизначеність у російському суспільстві», — зазначила Коломиченко.
За її словами, наслідки війни почали безпосередньо відчувати не лише жителі прикордонних областей, а й населення інших регіонів Росії.
Податки та інфляція
На підтримку Путіна також вплинули економічні проблеми та податкові зміни, необхідні для фінансування війни.
У Росії підвищили податок на додану вартість, а поріг доходу, за якого малий бізнес звільняється від сплати ПДВ, знизили із 60 до 20 млн рублів. До 2028 року його планують скоротити до 10 млн рублів.
Міністерство економіки РФ також знизило прогноз зростання ВВП 2026 року до 0,6%, тоді як інфляція становить близько 6%.
За словами Коломиченко, паливна криза, інфляція, підвищення податків та обмеження доступу до інтернету дедалі сильніше впливають на настрої росіян.
Водночас падіння рейтингу поки не означає безпосередньої загрози владі Путіна. Однак звична модель, за якої росіяни не втручалися в політику в обмін на стабільність і певний рівень добробуту, дедалі більше руйнується під впливом війни та її наслідків.
Раніше ми писали, що Росія ризикує втратити статус великої держави через наслідки війни в Україні. Історик Норман Дейвіс пояснив, чому залежність Москви від Пекіна може стати новим викликом для Кремля.
Читайте также: Кремль наказав бити по кораблях біля Одеси важкими ракетами: під “прицілом” навіть судна Туреччини
