Українське законодавство не дозволяє роботодавцю примушувати працівників відпрацьовувати час, проведений в укритті під час повітряної тривоги. Водночас цей період не обов’язково підлягає оплаті, якщо інше не передбачено внутрішніми документами підприємства.
Читайте также: Інопланетяни ховаються тут?: вчені знайшли ідеальну планету, де можливе життя
Про це в коментарі РБК-Україна розповів адвокат Євген Буліменко.
За словами юриста, роботодавець не має права в односторонньому порядку вимагати від працівника компенсувати години, проведені в укритті під час повітряної тривоги, шляхом подовження робочого дня або роботи у вихідні.
Адвокат наголосив, що перебування людини в укритті під час сигналу повітряної тривоги пов’язане із забезпеченням її безпеки, тому примушувати працівника «відробляти» цей час закон не дозволяє.
Водночас роботодавець також не зобов’язаний оплачувати години, коли працівник не виконував свої трудові обов’язки через перебування в укритті, якщо інший порядок не встановлений колективним договором або внутрішніми правилами підприємства.
Як має оформлюватися відсутність працівника
Євген Буліменко пояснив, що відсутність співробітника на робочому місці під час повітряної тривоги має бути належним чином задокументована.
За його словами, роботодавець складає спеціальний акт безпосередньо в день відсутності працівника. Саме цей документ є офіційною підставою для обліку робочого часу в період повітряної тривоги.
Чи можуть звільнити за прогул
Юрист звернув увагу, що законодавство під час воєнного стану містить спеціальні гарантії для працівників, які працюють на територіях активних бойових дій. Для них неявка на роботу через безпекову ситуацію вважається поважною причиною.
Натомість для працівників у Києві та інших регіонах, які не належать до територій активних бойових дій, автоматичного захисту від звільнення немає.
Читайте также: Новий уряд вже отримав головне завдання від Зеленського: що доручив президент
Адвокат нагадав, що для визначення статусу територій використовується офіційний Перелік, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376.
Водночас він підкреслив, що навіть статус «території можливих бойових дій» не поширює на працівників спеціальну норму, яка забороняє звільнення за неявку на роботу. Тому роботодавець формально може ініціювати дисциплінарне провадження, якщо вважатиме відсутність працівника прогулом.
Як захистити свої права
Якщо роботодавець оформить прогул або видасть наказ про звільнення, працівник має право оскаржити таке рішення в суді.
Євген Буліменко рекомендує заздалегідь збирати докази, які підтверджують поважність причин відсутності. Це можуть бути показання свідків, фото- та відеоматеріали, що підтверджують перебування людини в укритті під час повітряної тривоги.
За словами адвоката, саме такі докази можуть стати вирішальними під час судового розгляду спору між працівником і роботодавцем.
Нагадаємо, в Україні розірвання трудового договору за ініціативою працівника зазвичай вимагає чотирнадцяти днів додаткової роботи на посаді. Проте чинне законодавство містить перелік поважних причин та критичних умов, які дозволяють звільнитися з роботи негайно.
Читайте также: “Саме тоді почнуться справжні переговори”: у ЄС зробили заяву про Путіна
