І це не нішевий експеримент. TIME назвав продукт Throne одним із найкращих винаходів 2025 року, Fast Company включила компанію до списку World Changing Companies, а цього червня Нью-Йорк після конкурсного відбору доручив їй пілот на 4 мільйони доларів.
Читайте также: Спадкоємець престолу дуже засмучений: що сказав принц Вільям після вильоту збірної Англії з Чемпіонату світу з футболу
— Євгене, під час Чемпіонату світу всі говорять про стадіони, транспорт і фан-зони. Де серед цього ваша робота?
— Глядач бачить поле й трибуни, але подія відбувається у всьому місті. Якщо бракує базового, чистих вбиралень, води, це відчувається швидше за будь-який цифровий збій. Throne ставить автономні модулі на сонячному живленні, які не потребують ні каналізації, ні водопроводу, ні електромережі й розгортаються за години, а не за роки. Та керованою мережею їх робить саме софт: щойно модуль привозять, він сам підключається до операційної системи й починає працювати з мінімальним налаштуванням.
— Для відвідувача все просто: підійшов, відчинив двері, зайшов у чисту кабіну. А що відбувається за лаштунками?
— Майже весь користувацький шлях автоматизований. Людина відкриває двері через QR-код, SMS, NFC картку або застосунок. Понад двадцять сенсорів передають дані про використання, воду й технічний стан. Операційна команда бачить це у web-панелі й реагує ще до того, як проблема стане помітною відвідувачам.
— У компанії понад сотню співробітників. Скільки з них software-інженери?
— П’ятеро. Throne це передусім фізичний продукт, але без софту ці модулі не були б єдиною мережею. Моя робота охоплює всі основні частини системи: backend, web-панель операторів, мобільні застосунки для користувачів та прибиральників, IoT-інтеграції та моніторинг. У кожній із них я проєктував і розвивав ключові компоненти. У такій команді кожне архітектурне рішення має прямий бізнес-вплив, і сказати «це не мій модуль» немає кому.
— Що відбувається із системою, коли до міста одночасно приїжджають сотні тисяч людей?
— Звичайне навантаження прогнозоване, але під час глобальної події місто змінюється за години. Треба витримати кратно більше запитів, миттєво бачити несправності й оновлювати систему без зупинки сервісу. У типовому хмарному продукті помилка залишається непоміченим рядком у логах. У нас вона перетворюється на зачинені двері перед живою людиною, гнівний допис у соцмережах і сюжет у новинах про те, куди йдуть гроші платників податків. У Лос-Анджелесі вбиральні Throne уже стоять на станціях метро, а в Сіетлі чотири модулі — просто біля Lumen Field. Матч США — Бельгія 6 липня приніс їм у 8 раз більше використань, ніж звичайний понеділок. Надійність тут неможливо «додати після релізу», її закладають в архітектуру з першого дня.
Читайте также: Військовий у СЗЧ розстріляв спецпризначенців: перші деталі
— Які конкретні архітектурні рішення ви впровадили?
— Найскладніше починалося не з коду, а з розмови. Я запропонував перевести продукт із JavaScript на TypeScript, мову зі суворою типізацією, яка ловить помилки ще до запуску. Проблема в тому, що команда не мала досвіду з TypeScript і не бачила потреби в переході. Тож моїм завданням стало не лише провести міграцію, не зупиняючи розробку, а й переконати інженерів, що це варте їхнього часу. Поверх типізації лягли ще кілька рішень: clean architecture, dependency injection, сувора валідація даних, автогенерація клієнтського коду й типізована синхронізація сервера із застосунками. Разом ці зміни значно прискорили розробку. Окремо я робив міграції даних без простою й розбудовував моніторинг, щоб бачити не лише збій, а і його причину. Тепер ми викочуємо оновлення кілька разів на день, не втрачаючи стабільності, що для муніципальних клієнтів критично.
— TIME визнав продукт Throne одним із найкращих винаходів 2025 року. Що це означає для вас?
— Що технологія, яку ти будуєш щодня, вирішує реальну проблему, а не вигадану. Інженер рідко бачить визнання за межами коду: зазвичай твоя найкраща робота непомітна, бо вимірюється збоями, яких не сталося. А тут на продукт звертає увагу TIME. Для мене це підтвердження, що проблема важлива далеко за межами нашої команди.
— Ви з України, а тепер будуєте інфраструктуру для американських міст. Що з того досвіду стало вашою найбільшою перевагою?
— Уміння будувати, коли під ногами немає твердого ґрунту. В Україні я писав системи без великих команд, без бюджетів і без гарантій, що завтра все це нікуди не зникне. Така школа відучує ховатися за «це не моя зона відповідальності»: ти або тримаєш усю систему, або вона падає. І рішення приймаєш на роки вперед, бо переробляти буде нікому. Раннім американським стартапам потрібен саме такий інженер: той, хто не панікує, коли вимоги щотижня вивертаються навиворіт, а просто робить так, щоб працювало.
— Чемпіонат закінчиться за кілька тижнів. Що буде далі?
— Велика подія лише робить видимими давні проблеми. Громадські вбиральні потрібні не тільки туристам, а й батькам із дітьми, літнім людям, людям із хронічними захворюваннями. Хороша технологія після свята не перетворюється на декорацію, а щодня повертає людям право користуватися містом. І для мене це найточніше мірило: код, який я пишу, врешті вимірюється не графіками на дашборді, а тим, що хтось у незнайомому місті знайшов чисту вбиральню саме тієї миті, коли вона була потрібна.
Читайте также: Скандальна відставка Федорова: за що звільнили міністра оборони
