Прокидатися серед ночі, особливо близько другої години, багато хто вважає випадковістю. Однак професорка анатомії Брістольського університету Мішель Спір пояснює, що така особливість може бути наслідком роботи еволюційних механізмів виживання.
Читайте также: Чому в жодному разі не можна мити м’ясо перед приготуванням: професійні кухарі розкрили секрет
Про це повідомило видання Mirror.
Як пояснює дослідниця, мозок не засинає автоматично лише тому, що організм втомився. Під час тривалого стресу фізичне виснаження та безсоння нерідко виникають одночасно. Це пов’язано з тим, що реакція на небезпеку, яка колись допомагала людям виживати, продовжує працювати і сьогодні.
За словами професорки, коли мозок сприймає ситуацію як загрозливу, активується мигдалина — структура, яка запускає реакцію «бий або біжи». У цей момент організм виробляє гормони стресу, зокрема адреналін і кортизол. Через це пришвидшується серцебиття, частішає дихання, а увага стає більш загостреною.
Дослідниця зазначає, що в далекому минулому така реакція була короткочасною і допомагала рятуватися від хижаків, природних небезпек чи конфліктів. Натомість сучасні загрози мають інший характер. Робочі листи продовжують надходити, смартфони не дають повністю відключитися від справ, а соціальні мережі постійно підтримують стан напруженості та порівняння з іншими.
Через це системи мозку, які відповідають за неспання, можуть залишатися частково активними протягом тривалого часу. Як наголошує професорка, сон — це не просто відсутність активності. Для того щоб заснути, мозок повинен свідомо «зменшити» рівень пильності. Якщо ж людина перебуває у стані хронічного стресу, цей процес порушується.
За словами Спір, у такій ситуації мозок продовжує аналізувати ситуацію, прогнозувати можливі події та ніби готуватися до потенційних проблем, навіть коли тіло вже потребує відпочинку. Саме тому люди можуть відчувати дивне поєднання сильного фізичного виснаження та нав’язливих думок, які не дозволяють заснути або змушують прокидатися серед ночі.
Ще одним чинником є зміна природного добового ритму кортизолу. У нормі рівень цього гормону підвищується вранці, допомагаючи прокинутися, а ввечері поступово знижується. Проте за тривалого стресу цей механізм може порушуватися, через що організм довше залишається у стані готовності.
Читайте также: Новини виснажують більше, ніж будь-коли: поради, як залишатися у курсі подій та не втратити внутрішню рівновагу
Окрім стресу, негативно впливають і сучасні звички. Професорка пояснює, що штучне освітлення пригнічує вироблення мелатоніну — гормону, який регулює сон. Водночас використання смартфонів перед сном і так званий doomscrolling забезпечують мозку безперервний потік нової інформації, емоцій та невизначеності, що підтримує його активність.
Щоб покращити якість сну, дослідниця радить дотримуватися стабільного режиму дня, зменшувати кількість стимулів у вечірній час, регулярно займатися фізичною активністю, більше перебувати на денному світлі та обмежувати використання екранів перед сном. За її словами, такі звички допомагають мозку отримати сигнал, що ніч призначена для відновлення, а не для постійної настороженості.
Крім того, професорка зазначає, що одним із найефективніших методів боротьби з безсонням залишається когнітивно-поведінкова терапія, оскільки вона допомагає розірвати замкнене коло тривоги та порушень сну.
На завершення Спір наголошує: відчуття, коли тіло дуже втомлене, а мозок продовжує працювати, не означає, що організм розучився відпочивати. На її думку, це швидше свідчить про те, що мозок надто добре пристосувався до життя у цифровому середовищі, яке практично ніколи не припиняє надсилати нові стимули.
Нагадаємо, вода — не єдиний напій, який може бути корисним після вечері. Експерти пояснили, що ще варто пити для підтримки травлення, а від яких напоїв краще відмовитися.
Читайте также: Військовий зник безвісти: як оформити виплату по втраті годувальника
