Космічний телескоп JWST виявив на Плутоні та супутнику Сатурна Титані однакову невідому хімічну сигнатуру. Дослідники поки не змогли встановити, яка саме речовина або сполука створює цей сигнал.
Читайте также: 7 липня відзначили Всесвітній день шоколаду: як улюблені ласощі стали світовим феноменом та підкорили космос
Про це повідомляє ScienceAlert.
Дослідження провела міжнародна група науковців під керівництвом астронома Бруно Безара з Французького національного центру наукових досліджень (CNRS).
Попри значну відстань між Плутоном і Титаном, обидва небесні тіла мають схожі риси. Вони багаті на азот і вуглеводні та мають атмосфери, у яких під дією сонячного випромінювання формуються аерозольні серпанки.
Титан, відкритий 1655 року, вкритий щільною атмосферою, яка ускладнює дослідження його поверхні. Водночас завдяки місії Cassini вченим вдалося встановити, що на супутнику є озера рідкого метану та етану, дюнні поля, гори й тектонічні структури. Науковці також розглядають Титан як об’єкт для вивчення пребіотичної хімії, адже він має азотну атмосферу, метан, річки, озера та сезонні зміни.
Під час спостережень за Титаном інфрачервоний космічний телескоп JWST зафіксував незнайому особливість поглинання світла. Такий самий сигнал незалежно зареєстрували два різні наукові інструменти телескопа.
Особливості поглинання в інфрачервоному спектрі допомагають визначати хімічний склад речовин, адже кожна молекула має власний спектральний відбиток. Однак цього разу отриманий сигнал не збігся з жодною з відомих речовин.
Читайте также: Кремль охопила паніка: пропагандисти Путіна здійняли «бунт» через нищівні українські удари вглиб РФ
Під час окремої програми спостережень JWST аналогічну особливість виявили й на Плутоні. Там цей сигнал виявився сильнішим, ніж на Титані.
За даними дослідників, сигнал, ймовірно, походить із поверхні обох небесних тіл, а не з атмосфери. Науковці порівняли його з десятками відомих сполук, зокрема бензолом, ацетиленом, кетеном і пропадієном, однак жодна з них не дала переконливого збігу.
Одне з можливих пояснень полягає в тому, що сигнал може створювати вже відома сполука, спектральні властивості якої змінюються в разі взаємодії з іншими речовинами або за іншої фізичної форми.
Надалі вчені планують провести додаткові спостереження, щоб визначити місця появи сигналу на поверхні Титана. Також очікується, що місія NASA Dragonfly, яка має прибути до супутника в середині 2030-х років, допоможе дослідити можливі сполуки зблизька.
Нагадаємо, китайський космічний апарат Tianwen-2 вперше в історії передав детальні знімки квазісупутника Землі Камоалева (2016 HO3), який часто називають «мінімісяцем». Це перші великі плани цього рідкісного астероїда.
Читайте также: Чи потрібно зберігати квитанції про оплату комуналки: адвокатка дала чітку відповідь
