Людський мозок здатний виконувати складні мовні завдання навіть тоді, коли людина перебуває без свідомості під загальним наркозом. Таких висновків дійшли дослідники з Медичного коледжу Бейлора, а результати їхньої роботи опублікували в журналі Nature.
Читайте также: Тарифи на світло від 1 липня: що буде із цінами для населення
Про це пише Science Daily.
Науковці зазначають, що відкриття ставить під сумнів усталені уявлення про те, що складні когнітивні процеси можливі лише за наявності свідомості. На їхню думку, це може відкрити нові перспективи для вивчення пам’яті, мовлення та розвитку нейротехнологій.
«Наші результати свідчать, що мозок залишається значно активнішим під час непритомності, ніж вважалося раніше. Навіть під повною анестезією він продовжує аналізувати інформацію з навколишнього середовища», — пояснив керівник дослідження, професор нейрохірургії Самір Шет.
Як проводили дослідження
У дослідженні брали участь пацієнти, які проходили операцію з лікування епілепсії. Поки вони перебували під загальним наркозом, вчені реєстрували активність сотень нейронів у гіпокампі — ділянці мозку, що відповідає за пам’ять.
Для цього використовували високоточні зонди Neuropixels, які дали змогу безпосередньо відстежувати реакцію окремих нервових клітин на звуки та мовлення.
Мозок продовжував розпізнавати слова
Під час першого експерименту пацієнтам відтворювали серію однакових звуків, періодично додаючи несподівані сигнали. Виявилося, що гіпокамп не лише помічав ці зміни, а й поступово дедалі краще їх розпізнавав, що може свідчити про збереження здатності до навчання навіть під час анестезії.
У другій частині експерименту дослідники відтворювали короткі історії. Аналіз активності нейронів показав, що мозок продовжував обробляти мовлення в реальному часі, розрізняючи іменники, дієслова та прикметники.
Більше того, науковці встановили, що за сигналами мозку можна було передбачити слова, які пролунають наступними.
«Схоже, мозок прогнозує продовження історії навіть тоді, коли людина цього не усвідомлює», — зазначив Самір Шет.
Читайте также: Полунична повня 30 червня 2026 року: які сни можуть наснитися цієї ночі та що вони можуть означати
Його колега, професор Бенджамін Гайден, додав, що подібне прогнозування раніше пов’язували лише зі станом неспання та концентрації уваги.
Що це означає
Автори роботи припускають, що здатність обробляти мовлення та передбачати інформацію не обов’язково залежить від свідомості. На їхню думку, сама свідомість може виникати завдяки взаємодії різних ділянок мозку, а не лише роботі окремих структур.
Дослідники також звернули увагу на схожість цих процесів із принципом роботи сучасного штучного інтелекту. Подібно до великих мовних моделей, які прогнозують наступне слово під час генерації тексту, людський мозок також постійно будує такі передбачення.
Науковці вважають, що це відкриття може допомогти у створенні мовних протезів для людей, які втратили здатність говорити після інсульту чи травм мозку.
Водночас автори наголошують, що результати поки не варто узагальнювати на всі стани непритомності. Дослідження стосувалося лише одного виду загальної анестезії та лише гіпокампа, тому потрібні додаткові експерименти.
«Ця робота змушує нас переосмислити саме поняття свідомості. Мозок робить набагато більше, ніж ми досі могли уявити», — підсумував Самір Шет.
Раніше Міжнародне дослідження показало, що новий метод мікроультразвукової діагностики може виявляти рак простати з точністю, співставною з МРТ. Це може змінити чинні медичні протоколи, де МРТ наразі є обов’язковим етапом перед біопсією. Технологія дозволяє отримувати зображення високої якості в реальному часі та одразу визначати підозрілі ділянки. За результатами випробувань, ефективність методу майже не поступається МРТ у виявленні агресивних пухлин. У разі впровадження підхід може зробити діагностику раку швидшою та доступнішою.
Читайте также: У ЄС змушують українських біженців повертатися додому: посадовець розповів, як це роблять
