Це законопроєкт №14389 «Про внесення змін до Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні“ щодо удосконалення механізму забезпечення розумного пристосування».
Читайте также: Королева Камілла планує уникати зустрічі з Меган та Гаррі під час їхнього візиту до Лондона
Розумне пристосування — це необхідні зміни або адаптації, які дозволяють людині працювати на рівних з іншими. Зокрема, це може бути гнучкий графік, дистанційна робота, адаптація чи перебудова робочого місця, зміна обов’язків або використання допоміжних технологій (скринридери, клавіатура шрифтом Брайля) тощо.
Новий законопроєкт спрямований на те, щоб такі рішення реально працювали під час працевлаштування і на робочому місці, а не залишалися формальним правом.
Що змінює законопроєкт
Раніше рішення про розумне пристосування фактично залишалося за роботодавцем, законопроєкт пропонує зобов’язати роботодавця забезпечити людину необхідними умовами.
Зокрема:
роботодавець зобов’язаний розглянути запит працівника протягом 5 днів і провести консультації;
саме людина з інвалідністю визначає, яке пристосування їй потрібне (ініціатива переходить від роботодавця до працівника);
відмовити можна лише у разі «непропорційного тягаря» — і це потрібно обґрунтувати;
відмову можна оскаржити — як до органів контролю, так і в суді.
Також законопроєкт змінює сам механізм:
з’являється зрозумілий порядок: як подати запит і як його мають розглядати, як виділяють кошти та проводять компенсацію;
держава компенсуватиме витрати на пристосування;
відповідальність за забезпечення пристосування чітко покладається на роботодавця;
Читайте также: 76-річного киянина, у якого забрали квартиру за борги, вивезли з лікарні: хто та куди
запроваджується принцип «єдиного вікна» через Державну службу зайнятості;
з’явиться облік роботодавців і адаптованих робочих місць.
Крім того, розумне пристосування більше не обмежується фіксованим переліком — враховується індивідуальна потреба кожної людини.
Які проблеми має вирішити закон
Метою законопроєкту є забезпечення реалізації права людей з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу на рівні з іншими, можливості для отримання роботи, збереження зайнятості та просування по службі, недопущення дискримінації через удосконалення механізму розумного пристосування.
Потреба в таких змінах зростає. За даними дослідження ГС «Ліга Сильних», в Україні понад 3,4 млн людей з інвалідністю, з яких близько 1,7 млн — працездатного віку. Щонайменше 2,36 млн осіб можуть працювати за наявності адаптованих умов.
Водночас значна частина людей з інвалідністю живе в умовах низького доходу: у середньому по країні 68% опитаних змушені економити навіть на базових потребах, як-от їжа чи одяг. Створення доступних умов праці має змінити цю ситуацію.
«Цей законопроєкт переводить тему розумного пристосування з декларацій у практику. З’являється чіткий алгоритм дій для всіх інстанцій і визначено відповідальність роботодавця. Важливо, що враховується індивідуальна потреба людини, а розумне пристосування не є формальним переліком засобів, які можуть бути видані державою», — зазначає виконавча директорка ГС «Ліга Сильних» Дар’я Кукуріка.
Що далі
Законопроєкт уже рекомендував Комітет з питань соціальної політики прийняти за основу в першому читанні. Тепер народні депутати мають розглянути його, прийняти та внести поправки. Далі документ винесуть на друге читання.
Якщо Верховна Рада підтримає законопроєкт у цілому, його передадуть на підпис Президенту. Закон набере чинності з дня, наступного за його опублікуванням. Після цього уряд матиме шість місяців на ухвалення підзаконних актів для його реалізації.
Читайте также: Росія атакувала “Іскандерами” центральні області України, є “прильоти”: удари ще тривають — що летить
