Батьки часто стикаються з ситуаціями, коли малюки намагаються їх перехитрити — від виманювання зайвої цукерки до спроб уникнути покарання за розбиту вазу. Проте дитячі психологи запевняють, що така поведінка є цілком нормальною і навіть свідчить про позитивний розвиток дитини та її високий інтелект.
Читайте также: Хрусткий рулет із баклажана: рецепт смачної закуски
Про це пише Yourtango.
Згідно з дослідженнями професора прикладної психології та розвитку людини Кана Лі, схильність до вигадок з’являється у дуже ранньому віці. Вже до двох років обманювати намагаються близько 30% малюків.
У трирічному віці ця цифра зростає до половини, а серед чотирирічних дітей хитрують уже 80%. Психологи наголошують, що діти, які починають брехати у ранньому віці, насправді демонструють високі розумові здібності.
Дві ключові навички для успішного обману
Дослідження доктора Лі показують, що успішна брехня вимагає від дитини володіння двома складними психологічними здібностями:
Здатність «читати думки» (модель психічного): дитина повинна усвідомити, що її розум і знання відокремлені від розуму іншої людини. Вона розуміє формулу: «Я знаю те, чого не знаєш ти».
Високий самоконтроль: малюк має вміти контролювати власну мову, вираз обличчя та рухи тіла, щоб обман виглядав переконливо.
Діти, які краще опановують ці навички, починають брехати значно раніше і витонченіше, що безпосередньо пов’язано з високим рівнем креативності та інтелекту.
Читайте также: Хрусткий рулет із баклажана: рецепт смачної закуски
Окрім свідомого обману, у ранньому дитинстві малюки часто просто не бачать чіткої межі між реальним світом та власними вигадками. Вони можуть щиро вірити, що є вогнедишними драконами або принцесами, оскільки цей вік є часом активного дослідження світу через уяву.
Дитячий психіатр доктор Майкл Броді пояснює природу цього явища, вказуючи на особливості сприйняття світу малюками.
«Дуже маленькі діти не знають різниці між правдою та вигадкою», — зазначає доктор Майкл Броді.
Для більшості дітей життя в реальності є набагато менш захопливим, ніж у світі власних фантазій. Фахівці підсумовують: хоча заохочувати брехню не варто, батькам слід пам’ятати, що це нормальний етап психологічного розвитку, який свідчить про формування здорової індивідуальності та розуму дитини.
Нагадаємо, батьки часто намагаються заздалегідь зменшити очікування дитини, щоб пом’якшити можливе розчарування. Психолог Радослав Качан вважає, що такий підхід не працює і навіть шкодить: дитина чує не лише «це може не вийти», а й «мама/тато не вірять у мене». Замість цього важливо підтримувати дитину, вчити проживати емоції та фокусуватися на зусиллях, а не лише на результаті. Життя саме дає уроки, а завдання батьків — бути поруч у складні моменти.
Читайте также: Дочка Емінема: Біографія, особисте життя та вплив на кар’єру батька
