У літню спеку верхні поверхи будинків часто перегріваються швидше за інші кімнати. Це особливо відчутно, якщо немає кондиціонера або він працює неефективно. Фахівці пояснюють, що причина — накопичення тепла та слабка циркуляція прохолодного повітря.
Читайте также: Який педикюр обрати після 50 років: чотири елегантні кольори, що роблять образ молодшим
Про це пише Newsweek.
Щоб зменшити температуру в оселі, експерти радять насамперед обмежити потрапляння сонця. Щільно зачинені штори, жалюзі або навіть тимчасові рішення на кшталт ковдр на вікнах можуть суттєво знизити нагрів кімнат. Особливо це важливо для вікон, що виходять на південь і захід.
Ще одна порада — не залишати вікна та двері відчиненими вдень. Провітрювати краще вранці або пізно ввечері, коли повітря прохолодніше. У спеку ж відкриті вікна лише «запускають» гаряче повітря всередину, а стіни та меблі починають накопичувати тепло, через що приміщення довше охолоджується.
Також допомогти може звичайний вентилятор. Його ефективність можна підвищити, якщо поставити позаду заморожений рушник або ємність із льодом. Проходячи через холодне повітря, потік стає відчутно прохолоднішим.
Читайте также: Королева Матильда і її дочки-принцеси сяяли на бенкеті в тіарах і вечірніх сукнях
Окремо фахівці радять уникати приладів, які додатково нагрівають дім — духовок, плит чи сушарок для одягу. Краще користуватися ними вранці або ввечері, щоб не підсилювати спеку в оселі.
Такі прості кроки допомагають знизити температуру в кімнатах і зробити перебування на верхніх поверхах комфортнішим навіть без кондиціонера.
Раніше йшлося про те, що через аномальну спеку в Європі зростає навантаження на енергосистеми, що може призводити до локальних перебоїв з електропостачанням. Найбільші ризики фіксують у південних і західних країнах, де активно використовують кондиціонери, а мережі працюють на межі можливостей. Туристам радять мати заряджені гаджети, запас води та стежити за місцевими попередженнями. Масових блекаутів наразі не прогнозують, ідеться лише про можливі короткі відключення.
Читайте также: Путін прислав до Мінська Лаврова, щоб “добити” Лукашенка: чи піде Білорусь на Україну — аналіз ISW
