Заступник керівниці Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі та керівник Народного антикризового управління Павло Латушко передав Міністерству закордонних справ України детальну доповідь про підготовку Білорусі до війни.
Читайте также: Крижаний душ у спеку може нашкодити: як слід охолоджуватися влітку, щоб не захворіти
У ній стверджується, що режим Олександра Лукашенка фактично трансформує Білорусь у військовий плацдарм Російської Федерації.
Автори документа виділили низку ознак, які, на їхню думку, свідчать про підготовку режиму Лукашенка до прямого вступу у воєнний конфлікт або до використання білоруської території для нових ударів.
Зокрема, у доповіді йдеться про зміну законодавства у військовій сфері. Після так званого референдуму Білорусь перестала бути нейтральною та без’ядерною країною. Нова військова доктрина, ухвалена 2024 року, дозволяє “превентивні удари” у разі “безпосередньої загрози”, а також передбачає можливість відправлення білоруської армії за кордон.
Окремо НАУ звертає увагу на масштабне розгортання сил. За даними доповіді, кількість контрактників у Білорусі з 2022 року зросла у півтора раза, а мобілізаційний резерв оцінюється у 289 тисяч осіб. На українському напрямку створюється Південне оперативне командування, а загальна чисельність військ може зрости до понад 80 тисяч.
У документі також зазначається, що білоруський режим переймає російський досвід: запроваджує SMS-повістки, створює “народне ополчення” та дозволяє приймати до армії ув’язнених.
Ще один блок доповіді стосується переведення економіки на військові рейки. За чотири роки оборонні видатки бюджету Білорусі зросли у п’ять разів, а білоруський ВПК повністю інтегрований із російським. Лише 2024 року на озброєння, за даними НАУ, було прийнято понад 4 тисячі нових одиниць військової техніки.
У доповіді також згадуються розміщення російських військ у Білорусі, тактичної ядерної зброї та ракетного комплексу “Орешник”. Крім того, білоруських військових навчають інструктори ПВК “Вагнер”.
НАУ вказує і на будівництво оборонних ліній уздовж кордонів з Україною, Польщею та Литвою. За даними авторів документа, мости й аеродроми модернізують під важку російську техніку, а в школах запроваджують обов’язкову військову підготовку. Десятки тисяч дітей проходять через військово-патріотичні табори.
Читайте также: Як обрати солодку черешню: прості ознаки, які видають якісний плід
Окремо у доповіді йдеться про мобілізацію медичної та цивільної інфраструктури. Міністерство охорони здоров’я Білорусі вже затвердило інструкції для сортування поранених в умовах воєнного часу. У Мінську провели ревізію 5 тисяч бомбосховищ, регулярно тестуються системи оповіщення, а на районному рівні закуповують бронежилети для потреб “ополчення”.
Також, за даними НАУ, Білорусь накопичує стратегічні ресурси. Обов’язкові резерви нафтопродуктів збільшили вдвічі — до 30 днів зберігання. Міноборони розширило списки цивільної техніки, яку можуть мобілізувати під час воєнного стану. Згідно з постановою Ради міністрів від 15 травня 2026 року, транспорт підприємств можуть примусово формувати у військові автоколони.
2026 року режим Лукашенка, як зазначають автори доповіді, продовжує практику безперервних масштабних військових навчань. У НАУ вважають, що вони можуть використовуватися для прихованої перевірки мобілізаційних списків і підтримання напруги в суспільстві.
Загроза з Білорусі: що відомо
Загроза з боку Білорусі залишається одним із факторів безпеки для України. Попри заяви Олександра Лукашенка про те, що він нібито не планує вступати у війну на боці Росії, Київ продовжує посилювати північний кордон.
За даними The Guardian, Україна зміцнює оборону на цьому напрямку саме через ризики, пов’язані з можливою активізацією Білорусі або використанням її території Росією для нових ударів.
Водночас військовий аналітик Ігаль Левін вважає, що серед реальних сценаріїв можуть бути удари по білоруських нафтопереробних заводах, які працюють на війну РФ, а також створення буферних зон на прикордонних територіях у разі зростання загрози.
Білорусь із початку повномасштабного вторгнення залишається військово-політичним союзником Росії. Саме з її території у лютому 2022 року російські війська наступали на північ України, зокрема в напрямку Києва.
Читайте также: Німеччина терміново направила до кордону з Білоруссю майже 5 тис. військових: що сталося
