Попри значні пошкодження після російського удару, один з найбільших християнських центрів України, визначна пам’ятка історії та архітектури, наша головна святиня — Києво-Печерська лавра частково відновила свою роботу. Зокрема, вже сьогодні для відвідувачів були відкриті Ближні печери, Велика Лаврська дзвіниця, Церква Спаса на Берестові, Трапезна церква та музейні виставки. Також доступне проведення і групових екскурсій за попереднім записом. Як наголосили представники заповідника у своєму дописі в соцмережах — духовне життя у лаврі триває.
Читайте также: На Одещині у відкрите море віднесло дитину: подробиці від ДСНС
Водночас, за оцінками експертів, збитки після обстрілу росіян перевищили 500 мільйонів гривень.
Попри пошкодження, завдані внаслідок російської атаки 15 червня, духовне життя в Києво-Печерській лаврі триває. На час проведення відновлювальних робіт в Успенському соборі богослужіння Православної Церкви України звершуватимуться у Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських згідно з чинним розкладом.
Масштаби руйнувань: офіційна статистика моніторингових місій
Понад дві сотні релігійних споруд в Україні зруйновані повністю і вже не підлягають відновленню — такі офіційні дані моніторингових місій. Російська армія б’є по українській спадщині без розбору: під ударами опиняються старовинні дерев’яні церкви, сучасні молитовні будинки та пам’ятки під захистом ЮНЕСКО. Черговим підтвердженням цього стала нещодавня атака на столицю, внаслідок якої суттєвих руйнувань зазнала Києво-Печерська лавра. ТСН зібрала історії знищення православних святинь.
На Київщині, у селі Заворичі, палала Георгіївська церква Бориспільської єпархії Української православної церкви московського патріархату. Сьомого березня 2022-го року п’яні російські солдати вирішили позмагатись у влучності і заради розваги стріляли із гармат в купол храму. Це була суцільно дерев’яна церква, збудована ще у 1873 році, яка пережила дві світові війни, репресії комуністів та стихійні лиха. Навалу окупантів вона не пережила — від неї нічого не залишилось.
Така ж доля спіткала церкву Вознесіння Господнього в селі Лук’янівка на Київщині. Дерев’яна і збудована наприкінці 19 століття, вона вважалася рідкісним зразком українського дерев’яного зодчества. 25 березня 2022 року російські військові розстріляли будівлю із танка. Попри пожежу, яка знищила дерев’яні конструкції, місцеві жителі змогли врятувати деякі ікони та інші реліквії.
Ще один приклад — Вознесенська церква в селі Лукашівка на Чернігівщині. Це цегляний храм, зведений на початку двадцятого століття. У березні 2022 року окупанти перетворили пам’ятку архітектури на склад боєприпасів та штаб, а під час відступу підпалили її.
Менш ніж за три місяці релігійні громади цих чисельних порушених церков перейдуть із Української православної церкви Московського патріархату у Православну Церкву України.
Моральний виклик та позиція Московського патріархату
Українська православна церква Московського патріархату давно перестала бути для них своєю. В цьому і є величезна проблема і величезний моральний виклик, що священники в Україні, які підносять ім’я московського патріарха як свого «отца і господіна», стають жертвами цього «отца і господіна». І цей «отче і господін» жодного разу не висловив ані найменшого співчуття з приводу жодного зі священників, вбитих російською армією.
У вересні 2022 року московський патріарх Кирило записав до росіян звернення і благословив їх вбивати українців. Подібні звернення з’являлися і в наступні роки. У 2023-му російський синод назве війну в Україні «священною».
А за рік, уже влітку 2023 року, від російських обстрілів постраждали православні святині в Одесі та Святогірську. В ніч на 23 липня відбулося пряме влучання ракетою у Спасо-Преображенський кафедральний собор в Одесі. Головний і найбільший храм міста окупанти фактично залишили без даху, він зазнав колосальних руйнувань, а іконостас було фактично знищено. Цю святиню заснували ще наприкінці вісімнадцятого століття. У 1936 році його вже підривали радянські більшовики, але відновили храм за кошти містян вже у незалежній Україні. З-під завалів тоді дивом дістали Касперівську ікону Богоматері — покровительку міста.
Читайте также: Загризли на подвір’ї: жінка загинула після нападу собак на Київщині
Терор проти українських лавр
Святогірська лавра — православна святиня Донеччини, яку методично знищують росіяни. Із початком війни на Донбасі по храму періодично «прилітало» з боку Росії. Але перших дійсно серйозних втрат монастир зазнав улітку 2022-го. Тоді окупанти спалили Всіхсвятський скит — дерев’яний храм, який був освячений майже 100 років тому. А вранці 11 жовтня 2023 року снаряд пробив купол головного Успенського собору прямо під час служби.
Від обстрілів Святогірської Лаври росіяни перекинулись на обстріли Києво-Печерської Лаври. Вперше вони влучили по святині в ніч на 24 січня 2026 року. Основного удару зазнав вхід до Дальніх печер, там тріснули стіни та обсипалася штукатурка. Також штукатурка посипалася в корпусі Аннозачатіївської церкви.
Під час чергової атаки перший безпілотник типу «Шахед» влетів на територію Києво-Печерської Лаври, внаслідок чого спалахнула пожежа в Свято-Успенському соборі — головному храмі монастиря. Пожежа охопила 800 квадратних метрів. Другий безпілотник пролетів над святинію і влучив в будівлю Мистецького Арсеналу. Як пізніше зазначила його директорка Олеся Островська-Люта, «Шахед» врізався в Арсенал близько п’ятої ранку.
Траєкторія дрона виявилась нестандартною: він спершу влетів у мазепинську вежу Іоанна Кущника, а потім відрекошетив в дах Арсеналу, де вибухнув і спричинив пожежу. За гарячими слідами генеральний директор заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко припустив, що росіяни використав «Шахед» із запалювальною сумішшю.
Максим Остапенко, генеральний директор заповідника: «Вони цілились і влучили практично в центр Успенського собору, фактично били в вівтарну частину собору, в дах. Вони розуміли, що при пошкодженні і займанні даху шкода буде величезна».
Релігієзнавиця Людмила Филипович каже: росіяни більше не сприймають єдиновірців за своїх. Так, під час обстрілу Києво-Печерської лаври там перебувало півсотні монахів Московського патріархату, і їхнє життя було під загрозою.
Людмила Филипович, релігієзнавиця: «Ні, вони там проживають, їх нема куди діти. Я думаю, що це, знаєте, таке ліберальне і гуманне ставлення нашої держави до тих людей, тому що, дійсно, вони вже старенькі, ну, куди їх?»
Щоправда, ці мешканці монастиря до порятунку святинь свого головного храму після російського удару не долучились. З тих 50 монахів, як написала журналістка Соня Кошкіна, лише троє взялися допомагати Православній Церкві України виносити реліквії, начиння богослужбове та одежу, а всі решта 47 спокійно собі спали і думали, що це їх абсолютно не торкнеться.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення російські війська пошкодили або знищили понад 740 релігійних споруд, з яких 200 знищено повністю. Більшість — це православні храми московського патріархату. Жертвами ворожих атак стали щонайменше 67 священнослужителів, із них 15 — це священники УПЦ МП.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: Трамп знову на стороні України?! Зеленський різко попередив Лукашенка! | ТСН 20:00 19 червня
Читайте также: “Діряве” небо над Москвою: військовий експерт назвав причину провалу російської ППО
