У Мережі спалахнула дискусія після атаки Росії по Києво-Печерській лаврі. Користувачі Threads активно обговорюють тезу, що культура не може бути поза політикою, згадавши знесення пам’ятника російському письменнику Михайлу Булгакову. Однак інша частина виступає проти і чітко розділяє політику та культуру.
Читайте также: У відомої української блогерки вщент згорів будинок під Києвом: фото наслідків трагедії
ТСН.ua зібрав реакції і думки користувачів, що вони думають із цього приводу.
Де захисники Булгакова?
Користувачі соцмережі звернулися до тих, хто ще недавно гнівно виступав проти демонтажу пам’ятника Михайла Булгакова із Андріївського узвозу. Вони запитують у них, чи допоможуть у відновленні пошкоджених російськими ударами культурних об’єктів України, серед яких — Києво-Печерська лавра, кіностудія Довженка, Мистецький арсенал, органна зала у Дніпрі.
Припустимо, що РФ вдарила по культурній спадщині України — як акт помсти за памʼятник Булгакову. Або просто співпадіння. Що логічно з їхньої сторони. Питання наступне: чи докладуть ті, хто так обурювався знесенням памʼятника Булгакову, хоча б таких самих зусиль, щоб допомогти відновити пошкоджені об’єкти?
Де захисники булгакова, коли росія зруйнувала кіностудію Довженка, лавру, яка старіша за саму московію, музей Чорнобиля, артгалерею у Харкові? «Україна в огні»
Бо якогось х*я вони переживають за росіянофіла, а не за умовного Довженка. Вам треба пояснити історію України з 1569 року?
Дочекаємося постів про лавру, арсенал та Довженка від захисників Булгакова?
А що там любителі Булгакова щось про Лавру скажуть?».
Не Булгаков пускає ракети
Інша частина користувачів відповіла на закиди, що культура може існувати поза політичними процесами в країні, аргументувавши, що не «Булгаков пускає ракети» і що не потрібно «дивитися у минуле», а жити теперішнім.
Ахахаххаа бл*ть где логика в этом высере? Булгаков причем?
Булгаков геній. Ти рогулиця. Не Булгаков пускає ракети. Він був проти таких режимів, як зараз на Росії. Якби читала його, зрозуміла б. Але ти рогулиця, і тобі складно читати й розуміти. Чому Булкіна, а не Паляницина? Непотужно.
Та пох»*й, що там було, 21 сторіччя, навіщо дивитись у минуле і брати досвід макак, які жили 4 сторіччя тому… у них навіть єлектроєнергії не було…
Так то Булгаков дрони і ракети направляє? Щось я розгубилася, не вслідкую за логікою, бо думала то росіяни, які нині живі то роблять, чи нє?
Шановна, ваш Булгаков і Довженко увійшли в історію як антагоністи, якщо ви не знали)).
Знесення пам’ятника Булгакова у Києві
На початку червня у Києві демонтували пам’ятник російському та радянському письменнику Михайлу Булгакову. Монумент був встановлений на Андріївському узвозі. Рішення про його знесення Київрада ухвалила ще пів року тому — у грудні 2025 року. Після демонтажу скульптуру передали на зберігання спадкоємиці скульптора Миколи Рапая.
Додамо, що у квітні 2024 року Український інститут національної пам’яті визнав Булгакова символом російської імперської політики, тому пам’ятник у Києві повинен бути демонтований у межах процесу деколонізації культурного простору. Його встановили біля музею на Андріївському узвозі в 2007 році.
Читайте также: Позитивно — це “так”: Зеленський про реакцію Трампа на виробництво ракет Patriot в Україні
Суперечлива реакція українців на рішення демонтажу
Одразу після цієї новини у Мережі виникла суперечка: одні користувачі вітали це рішення, інші — обурювалися. Серед тих, хто розкритикував повалення монумта був український бізнесмен, меценат та письменник Гарік Корогодський. Він назвав це актом «вандалізмом» і сказав, що йому «соромно».
Також не привітав демонтаж колишній радник президента, сумнозвісний політик Арестович. Він також назвав це «варварством» проти світової культури і накинувся із погрозами на чинну владу.
«Демонтаж пам’ятника Булгакову — ще один цвях у скарбничку лицемірної дурниці. Для західної інтелектуальної та культурної спільноти Михайло Булгаков — це перш за все автор шедевра „Майстер і Маргарита…Тому Кличко та інші українські політики, які займаються подібним популізмом, роблять стратегічну помилку. Вони гадають, що Захід цього не помітить за шумом війни. Помітять. І коли війна закінчиться, ця „культурна бусифікація“ та війна з письменником, якого в Берліні вважають генієм, стане ще одним вагомим пунктом у тому „відкладеному рахунку“, який Захід пред’явить українським елітам», — написав гнівно Арестович.
Водночас журналіст «Радіо Свобода» та військовослужбовець Сил оборони України Олександр Янковський назвав це завершенням цілої історичної епохи і запевнив, що він не буде «оплакувати» пам’яник російському письменнику.
«Хоча насправді він був частиною тієї системи і, можливо, навіть одним з улюблених письменників Сталіна. Я, очевидно, не з тих людей, які оплакуватимуть пам’ятник Булгакову, це вже історія. Ті його твори про Київ зображували насправді інший, не український Київ», — зазначив військовослужбовець, додавши, що сучасна Україна має достатньо власних культурних та історичних діячів для наслідування.
Атака РФ по Лаврі та інших культурних об’єктах України
Напередодні, 15 червня, Росія здійснила масований удар по Києву та інших містах України. Під прицілом опинилися релігійна та культурна спадщина: Києво-Печерська лавра, кіностудія Довженка, музеї та інші історичні об’єкти. Внаслідок атаки на Лавру було пошкоджено щонайменше п’ять об’єктів святині. Зокрема, найбільших руйнувань зазнав саме Успенський собор. Верхня частина святині була охоплена вогнем.
Також пожежа охопила будівлю Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал». Площа пожежі сягала 1000 кв. м.
Окрім собору, під ударом ворога була вежа Кушника. Російський «Шахед» поцілив у верхню частину нещодавно відреставрованої споруди. Внаслідок атаки серйозно постраждали іконостас, розписи та фрески. Вежа Івана Кушника є історичною оборонною кам’яною вежею XVII–XVIII століть і входить до архітектурного комплексу Києво-Печерської лаври.
Внаслідок терору росіян серйозно постраждала такожтериторія Національної кіностудії імені Олександра Довженка. Гендиректор Андрій Дончик в ефірі «Сніданку з 1+1» розповів про серйозну втрату для кіностудії та української культури загалом. Через удар повністю знищено унікальну колекцію з близько 100 тисяч костюмів та майже трьох мільйонів предметів реквізиту, які десятиліттями використовували для зйомок і вистав. Зокрема, згоріло історичне вбрання з культових українських стрічок «Тіні забутих предків» та «Пропала грамота».
Під прицілом ворога опинився Будинок органної та камерної музики. Там російський удар пошкодив орган. Наразі невідомо, чи вдасться відновити інструмент.
А 14 червня російський дрон поцілив у художній музей у Харкові. Через атаку спалахнув дах закладу культури, а в сусідніх офісних будівлях вилетіли шибки. Рятувальники та фахівці Департаменту надзвичайних ситуацій оперативно спустили картини в укриття, щоб врятувати експонати.
Читайте также: На Європу суне африканська спека: синоптик попередив, що чекає на Україну
