Росія розгорнула мережу космічного глушіння, що таємно атакує GPS-сигнали над Європою та Північною Америкою. Йдеться про регулярні випробування космічної зброї, здатної дестабілізувати роботу банків, авіації та енергомереж Заходу.
Читайте также: Принцеса Євгенія повторила свій коронаційний образ на весіллі кузена
Про це йдеться у статті Express.
Аналіз, виконаний американськими науковцями, виявив свідчення десятків короткотривалих аномалій у даних, отриманих наземними станціями контролю супутникової навігації за останні вісім років. Під час цих випадків фіксувалося раптове синхронне падіння потужності сигналу.
Хоча кожен інцидент тривав менш як 10 секунд, його вплив поширювався на величезну територію — від Іспанії до Польщі, а також через Атлантику до Канади. Це вказує на те, що джерело перешкод перебувало в космосі, а не на поверхні Землі.
Як повідомляє Gizmodo, усі зафіксовані збої виникали в межах вузького радіочастотного спектра, який використовує GPS. Крім того, більшість випадків припадала на вівторок, середу та четвер у робочий час.
GPS глушить російський супутник «Космос-2546»
Дослідницька група на чолі з Тоддом Гамфрісом із Техаського університету в Остіні вважає, що така закономірність більше схожа на цілеспрямовані випробування, ніж на випадкові перешкоди.
У межах дослідження команда проаналізувала багаторічні дані наземних станцій моніторингу супутникової навігації та зафіксувала 75 подібних епізодів у період від січня 2019 року до квітня 2026 року. Після розрахунку висоти джерела сигналу — щонайменше 750 миль (приблизно 1200 км) — та зіставлення траєкторій супутників учені дійшли висновку, що наімовірнішим джерелом є супутник «Космос-2546», який входить до складу російської системи раннього попередження про запуски балістичних ракет.
Згідно з результатами дослідження, під час кожного зафіксованого випадку щонайменше один супутник із цього угруповання перебував у зоні видимості над горизонтом.
Щоб не привертати зайвої уваги, перешкоди генерувалися на частоті, дещо зміщеній від основної частоти GPS. Вона була достатньо близькою для демонстрації можливостей системи, але недостатньо точною, щоб викликати масштабні порушення роботи навігації.
Крім того, науковці виявили другий імпульс із нижчою частотою, який перетинався із сигналами китайської навігаційної системи BeiDou. Це ще більше посилило припущення, що йдеться про регулярні випробування обладнання, а не про випадкову аномалію.
Сучасні економіки критично залежать від супутникової навігації
Дослідники попереджають: у разі реального конфлікту просте «налаштування» сигналу безпосередньо на частоту GPS може призвести до значно серйозніших наслідків.
Читайте также: РФ змінила ціль наступу на Донбасі і пре на ще одне місто: аналітики попередили про загрозу
Результати роботи акцентують увагу на проблемі, яка дедалі більше турбує уряди, авіаційну та судноплавну галузі, енергетичні компанії та пересічних користувачів. Йдеться про критичну залежність сучасних економік від супутникової навігації та точного визначення часу.
Навіть нетривалі навмисні перешкоди здатні порушити роботу навігаційних систем, високоточного землеробства, фондових ринків і енергетичної інфраструктури. Хоча для більшості важливих сервісів передбачено резервні механізми, дослідження демонструє, що космічні сигнали й надалі залишаються вразливими до цілеспрямованого втручання.
Росія протягом багатьох років активно вкладає ресурси в розвиток засобів радіоелектронної боротьби. Випадки глушіння GPS із наземних комплексів неодноразово фіксувалися поблизу районів бойових дій.
За оцінкою авторів роботи, ключова особливість цього випадку полягає в можливому використанні супутників для створення перешкод на міжконтинентальних відстанях за допомогою коротких і складних для відстеження імпульсів. Така технологія має очевидний військовий потенціал.
Експерти закликають створювати надійні резервні системи
На цей момент немає свідчень того, що останні інциденти призвели до серйозних наслідків для широкого загалу. Смартфони, літаки та інші сучасні системи використовують одразу кілька супутникових навігаційних мереж і додаткові механізми захисту для забезпечення стабільної роботи.
Втім, характер цих «робочих тестів» вказує на існування технологічного потенціалу, який у разі загострення міжнародної ситуації може бути використаний у значно агресивнішому форматі.
Дослідники підкреслюють необхідність постійного моніторингу таких явищ і закликають посилювати стійкість критичної інфраструктури — від удосконалення систем виявлення перешкод до збереження резервних навігаційних та часових рішень, незалежних від супутникових мереж.
Нагадаємо, за даними Financial Times, російські космічні апарати серії «Луч» роками переслідують стратегічні супутники над Європою, здійснюючи підозрілі маневри та зближення. Ці апарати, ймовірно, займаються радіоелектронною розвідкою, намагаючись перехопити незашифровані командні канали зв’язку між супутниками та наземними станціями. Отримання контролю над цими каналами створює загрозу не лише витоку даних, а й можливості Москви імітувати команди операторів для зміни орбітальних параметрів європейських апаратів, що може призвести до їхнього неконтрольованого дрейфу або падіння.
Читайте также: В Україні започаткували нове свято 11 червня: сьогодні відзначаємо вперше
